Моїм вибором стали чорні брюки та біла сорочка. На вулиці було достатньо жарко, щоб цей одяг відразу став не дуже комфортним, але часу для переодягання я не мала.
- Ти виглядаєш чудово. - з захватом роздивляючись мене, сказав Джейден.
- Дякую!
Ми досить швидко дістались офісу.
- Я вже відчуваю радісні погляди працівників на мене, тому я обов'язково піду з тобою. - усміхнувся Джей.
- Як хочеш.
Як тільки ми увійшли всередину, багато хто почав перешіптуватись.
"Це та сама зрадниця, яка вийшла заміж за нашого головного ворога" - почулось десь неподалік.
Зробивши більш впевнений вигляд, я мовчки пішла в мій новий кабінет.
Тут все залишилось так, як і було при житті мого батька. Мої очі розбігались від кількості спогадів. Я більшу частину дитинства провела в цьому кабінеті. Всі речі так нагадували про тата.
- Ти тут головна і, якщо тобі важко, можеш зайняти якийсь інший кабінет. - побачивши мій сум в очах, хлопець намагався якось допомогти.
- Ні, все добре. Я маю змиритись. - я обережно поклала свої речі та попрямувала до центральної зали, щоб зробити оголошення.
- Я буду поряд. Ти зможеш, крихітко. - Джей поцілував мене і ми пішли далі.
В залі вже зібрались всі працівники. Я відчувала їх неповагу та скептичні погляди. Потрібно триматись гідно.
- Всім доброго ранку, як ви всі вже зрозуміли, я Мелані Хосслер. Дочка покійного Джеремі Грейса. З сьогоднішнього дня я директор компанії, тому попрошу мене слухатись. Також, зараз біля мене ви можете побачити Джейдена Іссаю Хосслера, мого чоловіка. Всім відомо про конфлікти, які відбулись між нашими сім'ями і я хочу сказати, що тепер бачити його вам доведеться часто. - ми з Джеєм переглянулись. - Я сподіваюсь, що ми знайдемо спільну мову і будемо злагоджено працювати. Дякую всім за увагу! - деякі люди почали аплодувати, але феєричним це назвати було важко.
- Ти молодець! - з усмішкою підійшов до мене мій чоловік. - Я ще трохи буду з тобою, а потім мені треба поїхати до себе в офіс.
- Добре. - ми пішли в мій кабінет. Через декілька хвилин я почула стукіт в двері. - Заходьте. - до мене увійшла дівчина мого віку.
ВИ ЧИТА?ТЕ
Кохання за п?дписом|J.H.|
FanfictionД?ти в?дпов?дають за помилки батьк?в, чи не так? Ось ? мен? довелося. Мо?м батьком заволод?ла помста, здавалося б, що поганого може зробити найдобр?ша людина з ус?х, кого я знала? Я теж так думала, поки не д?зналася про страшну та?мницю. ? п?сля с...
