Смерть - ?диний Ф?нал Для Лиход?йки

Розд?л 67

— Гмм. Моя молодша дочка має досить добрий смак.

У цей момент рука Вінтера, що тримала поводи, здригнулася.

Проте рух був такий незначний, що ніхто його не помітив.

— ......Це подарунок від принцеси?

— Так, хоча я сказав їй, що мені не потрібен додатковий захист, але вона наполягала. Хто в імперії Інка посміє на мене напасти? Амулет був доволі дорогий, з зачаруванням на телепортацію!

Було важко визначити, чи герцог хвалився чи сердився, але він явно хотів наголосити, якою цінною та дорогою була прикраса.

Через його гучний голос на нього почали зиркати дворяни навколо.

— Принцеса справді вміє обирати.

Ніби схвильований, Вінтер раптом натягнув ввічливу усмішку як маску.

— Це значущий подарунок. Принцеса, здається, доволі мудра.

— Ви теж так думаєте, чи не так?

Усмішка герцога стала ще ширшою, контрастуючи з його ймовірно розлюченим вигуком.

— Так, звісно.

Вінтер дав відповідь, якої бажав герцог.

Герцог, щасливо всміхаючись після того, як продемонстрував подарунок своєї доньки, глянув на маркіза, аби відповісти похвалою.

І якраз вчасно помітив блиск на рукаві.

— Ваші запонки для манжетів теж виглядають непогано. Колір Вам дуже пасує.

Запонки були з лазуритом, що нагадував колір очей Вінтера.

Цього разу засяяло обличчя маркіза.

— Справді? Я отримав їх у подарунок і радий, що герцог їх помітив.

— Ви казали, що не отримали подарунків? Чи Ви, можливо, стали з кимось зустрічатися? — здивовано запитав герцог у відповідь, а незабаром із радістю продовжив. — З якої вона родини? Давайте, кажіть. Ваш батько був би радий!

— Ми...... не в таких стосунках.

Вінтер відповів невиразно. Це була правда.

Однак герцог, здавалося, зовсім не вірив.

— Абсурд! Ви вдягли їх саме сюди, що означає, вона щось для Вас значить. Дайте мені підказку, хто це.

Очі герцога блищали цікавістю, як у молодої леді, до якої дійшли скандальні чутки.

Він зовсім не здогадувався, що їх подарувала саме його донька.