-І...що ти будеш робити?
-Кейлі,все нормально.Я звісно перелякалась,коли побачила незнайомця у моєму домі... я тобі пробачаю,але більше так не роби!
-Так,сер!-притуляючи руку до голови кажу я.
Я не очікувала такої реакції від мами.Я думала,що вона відбере в мене телефон або буде казнити мене,але...нічого такого не сталось,вона просто сказала мені більше такого не робити.
Мама підсуває мені тарілку з блінчиками під ніс.Я видаю щиру усмішку.Сем спостерігає за нами.
-Твоя двохрідна сестра сьгодні приїжджає.-сказала мама.
Я виплювую їжу на стіл.Сем витріщився на мене.
-Маам!Ти ж знаєш,що я її не переношу!-кричу я.
-Кейлі,в мене не було вибору.Вона ж дочка моєї сестри.Вона переночує в нас лише на цих вихідних.
-Мам!
-Це не обговорюється!
Мама встала зі столу і пішла на верх.Чудово!
-Чому ти так не любиш свою двохрідну сестру?-запитує Сем.
-Тому що вона сама найгірша людина на землі!Вона постійно ламала мої іграшки,різала ножицями мій одяг,обзивала і принижувала мене!-кажу я.-Одного разу,нам було тоді десять років,я їй розповіла,хто мені подобається і сказала, щоб та нікому не розказувала,а вона взяла і розказала це всій школі!І розказала це тому хлопцю,який мені подобається!Добре,що він вже закінчив школу.-видихаю я.
-Ви ж були лише діти.Вона змінилась.-сміється він.
-Такі люди не змінюються.
Сем зітхає.
-Вона, що вчилась у твоїй школі?
-Так,але вона після дев'ятого класу пішла в коледж.
-Зрозуміло.
-Я її ненавиджу!
-Можливо вона не така вже й погана.А в якій кімнаті вона буде ночувати?
-У моїй!-зітхаю я.-Сем залишся зі мною на цілий день.Я сама не переживу цього.
-Ну що ж...думаю до вечора в мене є час.-говорить блондин,дивлячись на мене.
-Я тебе обожнюю!
-Я забув спитати,як там Джеймс?Що з ним?Він щось натворив?Він в порядку?
-Т...так.З ним все в порядку.-не враховуючи того,що він побив хлопця,який до мене чіплявся.
-Де ти ночувала?В нашому будинку?
-Так.Він попросив мене залишитись з ним.
-Хммм...-задумався Сем.
-Що?
-Джеймс просить дівчат залишитись тільки в одному випадку,коли він хоче їх...-замовк він.-Ти зрозуміла.
-Таак.-кажу я.
Ми з Семом піднімаємось в мою кімнату.Відкривши двері кімнати,я падаю на ліжко.Сем сідає біля мене.
-Твоя мама класна.-сказав Сем.
Я видаю усмішку.
-Я думала вона мене вб'є,але ні.Вона дійсно класна мама.І чому ти не втік?
-Я вже збирався відкрити вхідні двері,як твоя мама хапає мене за руку.В одній руці в неї була лампа.Вона подумала,що я грабіжник.-я починаю голосно сміятись.
-Це не смішно!Я чуть не наробив в штани!-я задихаюсь від сміху.
Сем кидає в мене подушку,і я кидаю її у відповідь в нього.Він починає мене лоскотати.
-Сем!Перестань!-сміюсь я.
-Ти сама напросилась.
Він сідає на мене,щоб тримати мої руки,і продовжує мене безжально лоскотати.
На мить наші очі зустрічаються.Наші обличчя зближаються і...в кімнату заходить двохрідна сестра.Ну звичайно!Ми різко встаємо з ліжка.
Ось вона стоїть на порозі і дивиться на нас.У неї було чорне волосся,але вона його перекрасила у білий колір.Їй личить.Тепер вона справжня блондинка.Можливо Сем правий?Можливо вона дійсно змінилась?
-Кейлі?
-Ліза?-вона підходить і обіймає мене.Вона дійсно змінилась.
-Ти так змінилась за два роки.-каже вона.
-Ти теж...
