І я на руках шатена мене несуть з басейна.
- Так все сиди тут я зараз рушник принесу а то от вже губи посиніли.
- Так переживаєш за неї Пєйтон ?
- Ага мені потом Вінні таких піздюлей пропише що наступна зустріч у нас буде вже в кабінеті травматології.
- Все можливо, промовила я і видала з себе смішок над хлопцем.
Він зайшов в будинок а я так і стала сидіти на тому краєчку.
- Можна з тобою поговорити? запитав голос заді
- Чому б і ні, питай все що душа забажає!
- Ви так останнім часом з Пєйтоном здружилися, невже ви помирились ?
- Ну так ми з ним поговорили на рахунок ситуації, він вибачився тай всі фото і відео видалили з інтернету.
- Це твоє рішення пробачати його чи ні але скажу тобі так мені щось мало віриться що людина може за один день так помінятись.
Думаю за цим з різким зміненням стоїть якась не чиста правда.
- Ну не знаю, можливо і так але я його просто пробачила. Я ж не планую з ним зустрічатись тим паче щось будувати на майбутнє.
- Думаю колись тай у мене буде шанс!
- Ага ніколи
Сказав грубий голос заді, я явно почула нотки ревнощі в його двух словах. Він накрив мої плечі рушником а ж потім і промовив:
- Т/и думаю тобі краще зайти в середину, я зараз чаю зроблю щоб ти зігрілась добре ?
- Угу, дякую
Я пішла в будинок, без роздумок я направилась зразу ж на кухню, там знайшовши плед, я вкуталась в нього. Найгірше що я не брала теплих речей а на дворі починає холодати.
Хвилин так з десять я сиділа як мумія вся закутана.
І аж тоді прийшов хлопець, у нього була така радісна усмішка ніби він міліон виграв.
- Т/и ти замерзала, може я тобі одяг дам ?
- Дякую але я краще відмовлюсь, може краще по кружичці чаю ?
- Ні перше одягну тебе а потім і чай
Після цих слів хлопець взяв мене на руки і поніс на верх.
- Муармер відпусти мене на землю швидко!
- Неа
- Та ну а якщо Джей побачить що він подумає ?
- Так він салфетки забув тому поїхав швидко в магазин...