23.09.19
От і настав понеділок. Як я й казала, вихідні в мене були в обнімку з книжками. Та тепер екзамени мали б бути здані на відмінно.
Зранку все було як завжди, сьогодні аж дужееее вітряно, отож моїм одягом був теплий білий светр і чорні джинси.
Після всього, я вибігла до Джоша. В них вчора була вечірка і в нього було щось типу "недопохмілля"
-Еш з Денні не буде,-сонно промовив він.
-Мені здається ти теж міг би сьогодні вдома посидіти. Дивлячись по тобі, ви явно добре вчора напились.
-Все настільки погано?
-Настільки.
Ми їхали мовчки. Не хотіла його відволікати від дороги, хоча мені здається він відволікався на все.
В школі я ходила сама. І сьогодні був тест з англійської. Мені здається, я здала його досить добре. Принаймі, надія помирає останньою.
Я ходила сама, допоки до мене не прилипли Зед з Джеком.
З Джошем і Денні ми хоч і могли ходити разом, та це було рідко. У нас не було спільних уроків і ходити разом тільки 5 хвилин було тупо.
Так от. Про Зеда і Джека:
-ПРИВІТТТ,-як завжди волав Зед.
Я вже навіть не звертала на це увагу.
Привітно усміхнувшись, Джек запитався:
-А де Ешлі?
-Його не було вчора на вечірці,-сказав мені Зек
-Мене теж не було. Ешлі трішки перепила,- не звертаючи уваги на Зеда, сказала я Джеку
-Трішки,-сарказтично сказав Зед
Я усміхнулась йому посмішкою "я тебе зараз вб'ю"
Зед явно це зрозумів і відразу замовк.
Ми ще говорили доки хтось не викрикнув моє ім'я:
-КАЙЛІІІ,- весело викрикнула Реббека
-ПРИВІТТТТ,- так само весело відказала й я
Ззаду неї був Девід.
-А що це за хлопці?-хитро, але водночас з цікавістю запиталась Реббека
-Ой, взагалі забула. Зед, Джек- Ребекка, Девід. Реббека, Девід- Зед, Джек.
-А ви не та пара, яка танцювала?-запитався Джек
-Та. Я Реббека, а це мій брат
-Радий познайомитись,-дружньо сказав Джек
-І я, не дуже дружньо сказав Зед.
-А що ви тут робите?-запиталась я
Тут вже відповів Девід:
-Ми по суті практиканти. Ми ж все-таки студенти.
-Серйозноооо?-з подивом запиталась я
-Так,- усміхнувся Девід:- "Нам обом 20"
-Скоро вже дзвінок так що ми підемо,- сказав Зед і потягнув за собою Джека
-Я вже напевно теж піду,- сказала я
-Бувай,- сказала Реббека.
Девід усміхнувся.
Далі усе було добре. Я ще написала декілька не дуже важливиш тестів, та я їх точно здала на відмінно.
Я вже дуже чекала канікул. Не знаю чого, але так хотілось нікуди не спішитись і виспатись. Я була готова на любі тести, тільки заради канікул.
Після школи я забігла додому, швиденько поїла і побігла до Зеда.
Коли я постукала у двері, він ж і відкрив їх.Я була трішки здивована, адже звикла бачити його маму на вході.
-Привіт
-Проходь
Ми зразу побігли догори.
Займались математикою ми спокійно. Він вродіби уважно слухав. Наприкінці заняття я запиталась:
-Тобі не сподобались Реббека з Девідом?
-Ну чому ж. Тільки Девід,- сарказтично відповів він
-І чому він тобі не подобається?
-Не знаю.Просто не сподобався.
-Якась дурна відповідь.
Він змовчав.
Він мені заплатив і я пішла. Йому явно не подобалась наша розмова. Та вже, якось переживу це.
24.09.19
Сьогодні дуже сонячно. Я аж здивувалась. Сьогодні моїм одягом було біле плаття і білі кеди. Я вирішила скористатись погодою на повну.
Поївши і вибігши до Джоша, було зразу видно, що йому краще.
-І як твоє похмілля?- сарказтично запиталась я.
-НАБАГАТООООО КРАЩЕ,-так само відповів й він.
Він мені передав латте і ми поїхали по Еш і Денні
-Ви в неділю добре напились?-злосно запиталась я у Еш і Денні. Хоча й я любила їх обох, але коли я була біля них на вечірці, не давала їм багато випити. Вони полюблять шукати собі пригод на п'яту точку, а якщо ще п'яні будуть...
-Вибаааааачччччч,- зробивши собачу морду, заявила Ешлі
-Як ви двоє могли так напитись?- з більшим сарказмом, але всерівно злісно запиталась я.
Еш ще раз попросила вибачення і ми посміялись
У школі ми як завжди ходили разом
Доки до нас не підійшла Реббека з Девідом
-ПРИВІТТТТ,-радісно сказала Реббека
Девід усміхнувся.
-Привіт- усміхнулась й я
-Як справи?
-Все добре.А в тебе як?
-Так само
-До речі. Знайомтесь. Знову,-усміхнулась я
Реббека заговорила до Ешлі:
-Привіт, я Реббека. А це мій брат Девід
Девід привітався
-Привіт, я Ешлі.
Я чула, що Ешлі не хотіла з ними знайомитись. Чому вони всім так не подобаються.
Ми ще поговорили декілька хвилин і вони пішли.
Я не хотіла питатись в Ешлі, чому їй не сподобались Реббека з Девідом. Просто не хотілось.
Джека з Зедом ми навіть не бачили сьогодні. Чесно, це дуже було замітно. Я вже скучила за криками Зеда і спокійним тоном Джека.
До кінця дня нічого такого й не було. Я просто прийшла додому і пішла на репетиторства. Після того, робила уроки.
25.09.19
Вже й середа. Середина тижня. Погодка прохолодна, та це краще ніж, коли занадто жарко чи дощі.
Я вділа блузку, чорні джинси і пальто. Після усіх ранкових "ритуалів", я вибігла до Джоша.
Ми з ним, як завжди, розмовляли дуже дружньо. І він мені сказав, що дуже не хоче п'ятниці. Бо танцювати з Елізабет він аж дуже не хотів. Через декілька хвилин до нас підбігли Ешлі з Денні. Ми усі дуже дружньо і водночас голосно говорили.
В школі такого теж нічого не було.
І ми знову не бачили ні Зеда, ні Джека.
-МЕНЕ ЦЕ ВЖЕ ПОЧИНАЄ ДІСТАВАТИ,-сказала я, Еш
-Що таке???-запиталась вона.
-Чому ми не зустрічаємо вже другий день ні Зеда, ні Джека.
-Ти вже скучила за ними?-хитро запиталась Ешлі
-Не дивись так на мене. Я просто вже звикла до криків Зеда.
-Ну-ну
Грррррр. Ну добре. Хоча мене й це трохи взбісило, та швидко перейшло.
Після школи я прибігла додому. Репетиторств у мене сьогодні не було, отож весь день для мене.
В годинці 17, я вирішила піти в торговий центр. Хотіла пройтись, можливо щось би й купила. Я пішла в "Coffee Mall". Він знаходився недалеко від нього і на ходьбу витрачається десь 10 хв.
Вже десь у 17.30 я була в центрі. Півгодини ходила по магазинам і купила собі блідо-жовтий светр і нову піжаму. Я вже хотіла йти додому, як почула знайомий голос:
-КАЙЛІІІІІ,-весело крикнула Реббека
-Привіт,- усміхнулась я
-А що ти тут робиш?
-Вирішила закупитись речами. А ти?
-Так само. Ти теж самотня душа?-посміялась вона
-Ти ідеально описала
-Не хочеш ще погуляти?
Я задумалась. Чи хочу я гуляти разом з Реббекою. Та я вирішила, що так. Я не проти.
-Звичайно
Ми гуляли десь 2 години. Я не могла уявити, наскільки весело може бути з Реббекою. З нею є про що поговорити, вона дуже весела і добра. Ці 2 години я провела дуже класно.
-Девід зараз нас забере. Ми можемо тебе підвести додому
-Та мені тут недалеко
-НІ. Якщо я тебе змусила, погуляти зі мною, то вже доставлю тебе додому в безпеці,- засміялась вона
-Добре, добре,- стало весело й мені
Через декілька хвилин по нас приїхав Девід.
Я привіталась і сіла на заднє сидіння. Я старалась мовчати, бо було трохи некомфортно. Перше Девід відвіз Реббеку, їй потрібно було дуже швидко додому. Коли Реббека вийшла, вона сказала, щоб я сідала наперед.
Так і зробила.
Зпершу ми їхали ммовчки. Потім я почула свою улюблену пісню
-Можеш підкрутити?
-Звичайно,- усміхнувся він :"любиш neighbourhood"
-Дуже,- усміхнулась я
Ми почали говорити про музику. І про різне... Фільми, книги, люди, стосунки...
-Ти маєш хлопця?- запитався Девід
-Ні
Він усміхнувся
Через декілька хвилин ми вже були біля дому.
Я вже хотіла виходити з машини, як він зхопив мою руку.
І поцілував мене. Ну... Не поцілував. Та спробував.
Я на автоматі смикнула свою руку від нього і чуть не випавши, дуже різко вибігла з машини.
-Що не так?- запитався трохи злісно він.
-Ти серйозно. Боже. Я не хочу тебе знати.
Я почула, як на кінець він сказав "ідіотка".
Так. Ідіотка.
Я не хотіла щось писати Реббеці, адже вона справді хороша. Не знаю чому, та вирішила написати Зедові. Він від початку натякав мені на те, що Девід не такий хороший як я думаю. А я ідіотка
Я написала Зедові в
-Ти правий
-В чому?
-В Девіді
-Що сталось?
Я не відповідала. Просто хотілось, як завди, заїсти свою злість попкорном і серіалами.
Сьогоднішнє головне завдання- подивитись фільм жахів. Я зробила попкорн і включила "Техаську різню бензопилою"
Через 10 хв, я почула як щось стукає у ванній. Уявіть собі: Я СИЖУ, ДИВЛЮСЬ ФІЛЬМ ПРО МАНЬЯКА З БЕНЗОПИЛОЮ ВВЕЧЕРІ, САМА ВДОМА.
В цей момент я згадала усі непристойні слова, які знала.
Я швидко вибігла на кухню і взяла сковорідку. Обережно зайшла в ванну, включила світло.... І ОФІГІЛА.
ЦЕ БУВ ЗЕД. А Я СТОЮ В ПІЖАМІ І З СКОВОРІДКОЮ В РУКАХ.
Була думка його вбити. Та я вирішила відкласти цю подію. Відкривши вікно, Зед ввалився до мене.
-І що ти тут робиш?
-Нуууу....Ти ж не сказала, що сталось,- сказав він так, щоб я не злилась.
-Ти зараз йшов 3 квартали, щоб запитатись, що зі мною?
-Ти повністю права
-В мене немає наст...
Я не встигла договорити, як він просто пішов до мене в кімнату
-УУУУУУУУ... Ти дивишся "Техаську різню бензопилою"
Він зняв куртку і просто впав на моє ліжко
-ЩО ТИ РОБИШ. НЕ ЗАБУВАЙ, В МЕНЕ В РУЦІ ДОСІ СКОВОРІДКА.
-Стоп. Ти подумала, що я- маньяк?АХАХХАХАХАХАХХАХАХАХАХ
-ТИ ПРИДУРОК
-Ну все-все. Якщо не хочеш розказувати, то все добре. Я прийшов, щоб ти не була така сумна.
- Я не сумна
Насправді я дуже сумна. Я не знаю чого, але я настільки була щаслива, коли Зед прийшов
-Звичайно. Давай так. Уявимо, що я Ешлі. Що ви там, дівчата, любите робити, коли ви сумні? Масочки там всякі,нігті малюєте, фільми дивитесь про романтику...
-Хочеш щоб я тобі на лице наліпила маску і помалювала тобі нігті? З фільмом вибачай, зараз я хочу подивитись жахи,- сказала я сарказтично
-Якщо ти станеш від цього щасливіша, то давай. І шкіра моя стане кращою.
-Нууу.... Ти сам напоосився
Мої батьки сьогодні йшли в гості і тому мали повернутись пізно, отож за це я не хвилювалась.
Я знайшла усі свої маски і почала наносити їх на Зеда. Тепер його лице, неначе "попка малюка"
Нігті я вирішила йому не малювати, адже мені стало його шкода.
Ще ми обговорили все. Навіть ситуацію з Девідом. Він сказав, що той придурок і те, що мені потрібно слухати його більше. Потім ми подивились "Техаську різню банзопилою". Не знаю, як Зедові, та мені сподобалось.
Коли ми все доробили, було вже за 22. І я знову виганяла його з дому.
Моїх батьків ще й видно не було, отож я запропонувала йому вийти через двері.
Він погодився.
Коли він вже хотів виходити, я сказала :
-Дякую
-За що?
-За те що прийшов
Я обійняла його. Я нечасто когось обнімаю, та це якраз той момент.
Він усміхнувся і пішов.
А я розуміла, що тепер усе треба прибирати. Та принаймі про ситуацію з Девідом, я забула