Кленовий лис

  Дівчина проснулась від сильної головної болі. "Йопересете, скільки ж я вчора випила?" Кіра взялась за голову.

—Проснулась?

 Вона обернулась в праву сторону і побачила там Ваню, який читав книгу. Той одною рукою закрив книгу і подав їй стакан з водою.

— Якого біса ти тут забув?

— Бери воду, в тебе ж голова болить, і як так можна, напилась як свинота.

 Дівчина не задоволено глянула на нього і взяла воду. Горло сильно сушило тому вона випила дуже швидко.

— Дякую.

— Хоть подякувала, а ти пам'ятаєш що вчора було?

 Кіра подумала і тут же почервоніла.

— Згадала.

— Що ж постарайся більше не напиватись до такого, і ще дещо завтра ми відлітаємо, тому тобі потрібно купити нормальний одяг.

— В мене грошей небагато.

— Твоя сестра дала мені карточку, так що одягнись і підемо за покупками.

— Вийди з номеру.

—Ладно.

 Він встав з крісла і вийшов з номеру. Кіра почала одягатись. "Завтра відлітаємо, скоріше за все це надовго, я почну нове життя... Знову." Вдягнувшись вона вийшла з номеру.

— Пішли. — Сказала вона.

— Для початку ми сходемо в ресторан поїмо.

— Я не голодна.

— Прийдеться поїсти.

 Вони зайшли в ліфт.

— Я не хочу нічого їсти.

— Бухати як свинота ти можеш, а поїсти не можеш? Це не обговорюється.

— Вибір без вибора.

— Я не питався, а сказав прямо.

 Спустившись на перший поверх вони вийшли з готелю.

— Чому Хелен не пішла зі мною?

— Перед від'їздом їй потрібно вирішити незакінчені питання.

  Вони зайшли в ресторан, який  знаходився навпроти готелю. Дівчина озирнулась. Ресторан був в стилі фьюжен, в темно сірих відтінках. Приємний запах їжі відчувався повсюди. Хоть і ресторан був в темних відтінках, через велику кількість вікон  приміщення було світлим. Сівши за столик Кіра подивилась в меню. "Не хочу нічого їсти." Вона перегорнула сторінку з напоями.