Червоний м?сяць

Цієї ночі в нас із Віктором намічався похід на виставу до Львівської Опери, а після неї ми мали би їхати додому. Вже не могла дочекатися, коли приїду і зможу обійняти усіх по черзі та подарувати сувеніри.

Думаю, Вероніці сподобається її новенька скринька для прикрас, а Каті — перлинна діадема на голову. Вона якось заїкалася, що не може знайти щось вартісне для цікавих випадків. Тепер, сподіваюся, вона буде задоволена. Кирилу і Михайлу ми з Віктором знайшли цікаві комікси на тему механіки (так, виявилося, що вони таке люблять!), а для батьків я купила сертифікат на проходження майстер-класу по приготуванню різноманітних тортиків. Як я вже зрозуміла, справжньою пристрастю Тані та Василя була кондитерка, тому вони точно залишаться задоволені.

—Саш, ти скоро вийдеш? — погукав мене Віктор із кімнати.

В нас було ще дві з половиною години до вистави, але ми домовилися вийти раніше і пройтися Площею Ринок прямо до будівлі опери. Я була впевнена, що за такої нагоди маю виглядати бездоганно, а тому вже на десять хвилин застрягла в душовій кабіні під сильними струменями води. .

Та ось двері розчинилися, і в отворі постав Віктор в своїй білій сорочці для прогулянок. Його погляд грайливо проплив по моєму тілу: від мокрого волосся, яке прилипло до моїх плечей і по якому стікали джерельця води, округлих грудей, і нижче...нижче...ще нижче, доки не зупинився на моїх щиколотках. По спині промайнуло стадо мурах. Це була не скільки хвиля пристрасті в мені, скільки долинала від нього і якимось чином проникала в моє тіло.

Я струсила головою, злегка відкинувши волосся назад.

—Ерес ермосо, кицюню.

Ти прекрасна. Він сказав саме це. Із його уст часто вилітала ця фраза.

—Ти ж не просто так це сказав? — вимовила я. Моя рука сперлася на раму кабінки, тим самим моє тіло сексуально вигнулось.

—Не просто так.

Віктор повільно і обережно зробив крок вперед. Ще один.

—Дозволиш приєднатися до тебе?

Моє обличчя осяяла лукава усмішка.

—Я взагалі-то закінчила. Ми спізнимося на виставу.

Його пальці потягнулися до ґудзиків на сорочці. Кілька легких і граційних рухів — і сорочка вже відлетіла на підлогу біля тумбочки. Ще мить — і штани Віктора впали разом зі спідньою білизною, повністю оголюючи мого чоловіка. В цей момент я бачила найпрекрасніше тіло і найпрекраснішу людину, яка ховалася в цьому неймовірному тілі.