Ти мо? хобб?

Хан спочатку пройшовся попри них, та не звернув на них майже ніякої уваги. Так ось вже пройшов їх, замітив знайому куртку, і ступив декілька кроків назад. Та вже впізнав їх, і все зрозумів.

Д-оххх.я так і знав...

Джисон підійшов до лавки, та набрав Мінхо з великою надією що він ще не спить. Та якби і спав, він би заставив його прийти.

Д-ай,благаю візьми трубку...Єс
М-м?чо так пізно?...
Д-ти звісно вибачай... але ти мусиш зараз підійти до бару дещо допомогти мені.

Мінхо нічого не зрозумів, але він ще не вспів заснути, тому все таки пішов збиратися. Він дуже надіявся на те, що Хан не обманув як бувало раніше, і вони не підуть на любиму шаурму Джисона.
За 20хв Мінхо вже був на місці, і вже здалека все зрозумів, тільки но побачив Хана біля лавки.

М-ам... ти все таки був з ними в барі?
Д-ні. Я зустрів їх коли йшов по справах.
М-що робимо?
Д-ясне діло, що відводимо їх до хати до рідної мати.
М-не кажи що ти хочеш відвести їх до мене...
Д-в тебе нема вибору. Ти по перше живеш найближче. А по друге я ще не придумав. Короче, давай попробуємо їх хочаб трохи розбудити щоб полегшити собі роботу.

Звісно, нормально розбудити їх не вийшло, та вони легко піддавалися всім рухам. Вони взяли їх попід руки та дійшли до дому Мінхо. Все ніби йшло добре, до того часу як Фелікс не роздуплився.
Ф-Хан?т-ти звідки тут?пусти мене...
Д-ти ще мені подякуєш. Нам точніше. Якби не ми, хто б вас тягнув.

****
Нарешті все закінчилося. Та нарешті Ліксі з Джинні вже сиділи напів сплячі на дивані в Мінхо.

М-ну? І що дальше?
Д-спати
М-а як ?
Д-ну так, лягти закрити очі і спати
М-ну тут само собою, а цю влюбльонну парочку?
Д-хаха)Вони нас не простять якщо ми залишимо їх спати двох.
М-пфффф, ти реально думаєш, що вони ще не спали разом? Не рахуючи в лісі
Д-хаха, а і правда)
М-в що ні? Я впевнений що вони спали разом більше ніж окремо.
Ф-що?хто? Яка парочка? Ми парочка? Джинні ми парочка?
Х-звичайно
Д-ХАХА ЩО
м-це вже доказ, в кожній брехні доля правди.
Д-а якщо вони кажуть правду? В п'яному стані можна і висказати все як є, а можна й брехати.
М-ну це вже ніхто не знає. Менше з тим. Сплять вони в любому випадку двоє, бо спальні в мене тільки 2, і то одна кімната моя а друга це ця в якій ми зараз, тут просто диван розкладний.
Д-а не боїшся їх двох залишати?Вдруг їх зараз двоє, а зранку буде 3?)
М-ХАХА, ТИ ЩО
Д-це був жарт, хаха. Нехай сплять.
М-а бо й справді. Якщо і них зара такі розмови дивні, то хто зна що вони робити можуть. Так все на хочу про таке думати. Лишаємо і ходім.
Х-м? Мінхо, ти нас залишаєш?

      Фелікс косо подивився на Джинні, та впав на бік й майже одразу заснув.

Д-не падай Ліксі

         Джинні впав збоку й теж заснув.
Д-от бачиш. Вже й проблем не має бути.

       Вони пішли на верх, та пішли спати, з надією, що зробили все правильно.

                                       2:46
       Фелікс поки спав обернувся до Джинні, та зачепив його рукою, через що той розбудився. І тут починається дуже смислова розмова.

Х-лі, навіщо ти мене вдарив
Ф-я тебе не вдаряв
Х-ти мене вдарив, подивися, в мене рука тут червона.
Ф-справді, вибач любимий
Х-чому я любимий? Проси пробачення раз любимий.
Ф-навіщо
Х-бо я любимий
Ф-не хочу і не буду за просто так
Д-що мені зробити щоб ти попросив пробачення в мене?
Ф-не знаю, а я в тебе любимий?
Х-за просто так ти не будеш в мене любимим!!!

        Фелікс ляг ближче, та з зацікавленими очима , які наврядче щось розуміли, дивився рівно в темні очі Джинні, які стали ще темніші, через зрачки які збільшились в декілька разів.

Ф-що мені зробити, щоб стати твоїм любимим?
Х-приймається все що зробиш!
Ф-справді? Абсолютно все?
       Фелікс ляг ще ближче чуть не дихаючи прям в очі Джинні, як в цей момент знову звідкись береться Мінхо який просто йшов випити води.

М-панове, я вибачаюсь, чим ви тут займаєтесь?Чому не спимо?
Х-Ліксі пробує стати моїм любимим.
М-і як він це зробить?
Х-я не знаю
М-мммм, все з вами ясно. Лишати вас була погана ідея. Але я всеодно вас лишу, а що мені інакше робити.

      Мінхо повернувся назад, бо вже й забув по що йшов.

Ф-Джинні, любимий, давайте я буду в тебе любими просто так! Я не знаю що мені зробити.
Х-а я знаю що.
Ф-кажи, я все зроблю!
Х-точно?
Ф-так точно! Кажи що.
Х-хм...скажи мені що любиш мене
Ф-так це легко. Я думав буде інакше....
Х-виконуй, ти сказав що все зробиш. А якщо це залегко дам гірше
Ф-не треба. Джинні, я так сильно люблю тебе, аж занадто сильно люблю тебе, більше ніж своє власне життя! Ти віриш мені? Можу я тепер бути твоїм любимим?
Х-прийнято, дякую.

         Джинні лягнув та обняв Фелікса як м'яку іграшку, і заснув. Бо він хоча не все розумів, та зрозумів що почув справді те що хотів від самого початку. Він таке чув часто, та це не було в серйоз, а тепер якось більш прямо та впевнено це все звучало.