А ось такий образ був у іменинника Мишка. Стильно елегантно. Викликавши таксі,так як Михайло планує пити а вагітна Ангеліна за кермо у цьому стані не сідає.
Підїхали вони до затишного ресторану де вже було декілька друзів Михайла та усі потроху почали підїжати. Дарували подарунки вітали,прекрасний день. У затишному ресторані з панорамним видом на вечірнє місто зібралися найближчі друзі Михайла. Легка музика, приглушене світло та аромат смачних страв створювали ідеальну атмосферу для особливого вечора.
Михайло сидів поруч зі своєю вагітною дружиною Ангеліною, яка ніжно тримала руку на животі, відчуваючи легкі поштовхи майбутньої донечки. Друзі один за одним підходили до іменинника, вітаючи його та жартуючи про те, що це його останній день народження в статусі "вільного чоловіка".
Г-Міша, ти ж розумієш, що наступного року твій торт вже будуть ділити не тільки друзі, а й маленькі рученята? - жартував його друг Георгій.
Мм-Я тільки за, - з усмішкою відповів Михайло, кидаючи погляд на Ангеліну. - Наше маленьке диво вже зараз робить цей день особливим.
Офіціанти принесли страви - вишуканий стейк для Михайла та легкий салат для Ангеліни. Друзі наповнили келихи, але замість шампанського для майбутньої мами подали гранатовий сік.
Б-Тост за тебе, Міша! - підняв келих Бражко. - За твою мудрість, за твою сім'ю і за те, щоб твоя донька була такою ж сильною та світлою, як її батько.
Усі підтримали тост, а Ангеліна ніжно стиснула руку Михайла:
А- Я так пишаюся тобою, коханий. Ти вже найкращий тато, хоча наша донечка ще навіть не народилась.
Михайло усміхнувся та поцілував дружину.
Коли офіціанти принесли великий торт із феєрверками, всі дружно заспівали "З Днем народження". Михайло задув свічки, а Ангеліна пошепки запитала:
А-Яке бажання ти загадав?
Михайло обійняв її за плечі та тихо відповів:
Мм-Щоб наша донечка з'явилася на світ здоровою і щасливою. Це єдине, що мені зараз потрібно.
Святкування тривало до пізнього вечора - з теплими спогадами, сміхом і передчуттям нового етапу в житті Михайла та Ангеліни.
Лондон вкрився ніжним снігом, який ледь помітно хрумтів під ногами. Морозний вітер ніс із собою запах свіжості та зими як тільки починалася. Ангеліна та Михайло, кутаючись у теплі пальта, вийшли з ресторану, де відсвяткували його день народження.
Вулиці блищали вогнями, іскрилися гірлянди, а подекуди доносилися веселі голоси перехожих. Ангеліна підняла погляд на чоловіка, який ніс пакунки із подарунками.
А-Ну що, імениннику, як тобі твій день?
Мм-Ідеально. Навіть не думав, що буде так круто!
А-А ще ж купа подарунків. Цікаво, що там?
Вони сіли в авто, попросили увімкнути обігрів, і Михайло, потираючи руки, усміхнувся:
Мм- Давай розпаковувати вдома. Хочеться спокійно роздивитися все.
А-Добре, але я перша відкриваю пакунок від мене!
Дорогою додому вони сміялися, згадували жарти друзів і співали пісні, що лунали з радіо. Лондонська зима створювала атмосферу затишку, а теплі вогні вікон нагадували про домашній комфорт.
Коли вони зайшли до квартири, Ангеліна швидко розклала подарунки на столі.
А-Так, починай відкривати!
Михайло узяв перший пакунок, обережно зняв обгортку й витягнув стильний кашеміровий шарф.
Мм- О, це розкіш! Якраз для таких зимових вечорів.
А-Це ще не все. Далі відкривай ось цей. Годинників багато не буває.
Він розгорнув наступний подарунок і витягнув годинник із гравіюванням.
Мм- "Для моєї найкращої людини". Ангеліно, це просто… Вау.
Вона усміхнулася й обійняла його.
А-Хотіла, щоб у тебе був щось особливе на згадку про цей день.
Михайло подивився на подарунок, потім на неї, а потім міцно притиснув до себе.
Мм-Найкращий день народження. Але найкращий подарунок — це ти.
Мм-Від кого це?
А-Від Влади та Саші. Відкривай швидше!
Він розгорнув упаковку й побачив набір для приготування коктейлів – стильний шейкер, мірні келихи та книжку з рецептами. І малюнок від дівчат
Мм- Ого, тепер у нас вдома буде власний бар! Це так мило такі милі малюнки.
А-Ну, доведеться тренуватися, щоб дивувати гостей.
Михайло усміхнувся, відклав подарунок і потягнувся до іншого.
Мм- А це від твоїх батьків?
Він відкрив коробку, і перед ним з’явився теплий светр ручної роботи.
Мм- Вони завжди знають, що подарувати. Такий затишний!
А- Так, мама казала, що вибирала колір спеціально для тебе.
Ще трохи вони розгортали подарунки – книги, парфуми, сертифікати. Коли всі коробки були відкриті, Ангеліна розтягнулася на дивані.
А- Ну все, я більше не можу. Очі закриваються.
Михайло сів поруч, обійняв її й заплющив очі.
Мм- І справді… Так тепло й спокійно.
Вони лежали обіймалися та не помітили як заснули на дивані.
Він почув, як її дихання стало рівним, а через хвилину й сам провалився в сон, відчуваючи, що це був один із найкращих днів у його житті.
-------------------------------------------------------
979 слів
Ось така частина вийшла ця історія буде підходити до завершення а на наступну в мене є вже ідея такщо дописую цю та починаю писати нову а ви поки читайте цю⭐
"з днем народження ??"
Почн?ть ?з самого початку
