Вересень розпочався футбольний сезон та уперше за дев'ять місяців життя Мілани вона побуває на матчі тата.
Сьогодні гра Челсі- Арсенал. Обов'язково там буде присутня Влада такщо компанія буде не сумною.
Лондон, стадіон "Стемфорд Брідж". Трибуни ревуть, атмосфера напружена – сьогодні "Челсі" має виграти. Ангеліна сидить у VIP-ложі разом із маленькою Міланкою, яка в блакитній футболці та у білий юпочці з прізвищем "Мудрик" на спинці. Дівчинка уважно розглядає все навколо, широко розплющивши очі. Біля них сидить Влада, з Євою та Леєю які також прийшли підтримати тата.
Ангеліна (схиляється до Міланки, усміхаючись)-Доню, дивись уважно! Он там тато! Він зараз покаже всім, який він у нас крутий!
Міланка вже трошки розуміє слова та розпізнає людей,але її погляд слідує за рухами мами, поки та вказує на поле.
Розпочався матч перший тайм закінчився без результативним для обох команд. Розпочався другий тайм,матчу.Михайло отримує пас і стрімко проривається вперед. Вболівальники затамували подих.)
Ангеліна-(хвилюючись, стискає кулаки)-Давай, Мишко! Ну ж бо!
Мудрик майстерно обходить захисника, підсікає м'яч під дальню стійку – ГОЛ! Стадіон вибухає оваціями! Камери вихоплюють його радісне обличчя, а потім він прикладає руки до серця і відправляє повітряний поцілунок у бік трибун. Та вказує та футболку.
Михайло (кричить, дивлячись вгору)-Для тебе, кохана!
Ангеліна сміється, її очі сяють від гордості. Вона обіймає Владу і легенько стискає ручку Міланки, яка здивовано кліпає очима. Вона пишається що її чоловік присвячує її голи.
Ангеліна-Тато – найкращий, чуєш, малеча?Гра продовжується. "Челсі" атакує, напруга зростає. І от, за кілька хвилин до кінця матчу, Мудрик отримує пас і стріляє у кут воріт – ГОООЛ! Стадіон знову шаленіє. Але цього разу він, усміхаючись, підбігає до трибун, де сидить Ангеліна з Міланкою, і, вказавши на них, показує жест "колиска" – гол присвячений донечці.
Михайло (голосно, з гордістю)-Для моєї маленької принцеси!
Ангеліна прикриває рот руками, її очі зволожуються від емоцій. Влада стиха каже:
ВладаЦе було ідеально...
Міланка раптом видає веселий сміх, немов розуміє, що відбувається. Ангеліна обіймає її і шепоче.
Ангеліна-Тато зробив це для тебе, сонечко...
(Матч закінчується перемогою "Челсі". Михайло ще раз піднімає руки до трибун, посилаючи їм повітряний поцілунок, а Ангеліна знає – цей момент вони запам’ятають назавжди. Арсенал теж грав не погано але через невелике пошкодження Зінченко був замінений на 10 хвилині матчу тому Влада раділа за перемогу Челсі та Ангеліну з Міланкою.
Після матчу Ангеліна спускається з Міланкою та руках на поле до свого чоловіка.
Ангеліна- коханий це було ідеально, дякую тобі за все.
Михайло- ви мене мотивуєте це робити,як я вас люблю.
Міланка- ма-ма, та-то.
Ангеліна- ТИ ЦЕ ЧУВ ЇЇ ПЕРШІ СЛОВА.- від щастя у неї побігла сльоза радості.
Михайло- БОЖЕ я в шоці її перші слова і відразу два моя маленька- сказав Михайло.
Ангеліна- хахахахах коханий останнім часом ти дуже синтиментальний хіба ні?
Михайло- можливо але це було давно і не правда- сказав він протираючи очі- і взагалі чоловіки не плачуть.
Ангеліна- ну ну.
Побувши ще трохи на полі, вони зробили декілька фото та пішли до роздягальні де була сім'я Зінченків.
Михайло- Зіна ти як?
Олександр- та все добре невеличке пошкодження але довелося замінити заради мої безпеки.
Ангеліна- це добре.
Влада- вітаю Михайло з перемогою,ви так світетеся через це?
Ангеліна- і так і ні Міланка сказала своє перше слово.
Олександр- справді і яке.
Михайло- "ма-ма і та-то"
Влада- два відразу?
Ангеліна-самі у шоці від цього.
Олександр- пропоную відсвяткувати десь у ресторані а дітей на няню?
Михайло- ідея чудова.
Вечеря після матчу
Після напруженого матчу і яскравої перемоги "Челсі" Михайло, Ангеліна, Олександр та Влада приїжджають у затишний ресторан у центрі Лондона. Міланку, Єву та Лею залишили з нянею, щоб трохи відпочити і провести вечір у компанії друзів. Усередині тепло й спокійно, тільки зрідка хтось кидає погляди на футболістів, впізнаючи їх. Офіціант проводить їх до приватного столика.
Олександр (знімаючи куртку, дивиться на Михайла з усмішкою-Ну що, зірка матчу, як воно – бути героєм дня?
Михайло (відкидаючись на спинку крісла)- Та звично, брате. Але сьогодні було особливо круто, бо на трибунах була моя сім’я-Він поглядає на Ангеліну, і вона відповідає йому теплою усмішкою.
Влада (з захопленням)-Слухай, це було нереально красиво! Той момент, коли ти після гола показав жест колиски – у мене мурашки по шкірі пішли!
Ангеліна (сміється, хитаючи головою)-В мене теж. Я реально ледь не розплакалася. Це було так несподівано і так… зворушливо.
Михайло- ти видужуй і в тебе наступний матч проти Ліверпуля такщо викладися на усі сто.
Олександр- обов'язково.
Підходить офіціант, подає меню. Всі починають вибирати страви.
Олександр (гортаючи меню)-Ну що, друзі, беремо стейки чи як?
Михайло-Я після такого матчу можу з’їсти цілу корову.
Ангеліна (з іронією)-О, то давай одразу два стейки замовимо?
Всі сміються. Офіціант записує замовлення і йде.
Олександр-А Міланка як? Не дуже вередувала на стадіоні?
Ангеліна-Ні, взагалі була спокійною. Тільки все розглядала з цікавістю. А коли стадіон почав гудіти, вона на мене подивилася таким здивованим поглядом – мовляв, що це за шум.-Всі знову сміються.
Олександр-Ну, привчай малу до великого футболу. Скоро буде розбирати тактику краще за нас!
Приносять напої, і всі піднімають келихи.
Олександр-Ну що, за перемогу? І за те, що Мудрик сьогодні був не тільки героєм поля, а й романтиком.
Михайло (підморгує Ангеліні)-А що, я інколи можу.
Ангеліна (жартома)-"Інколи" – ключове слово!
Всі знову сміються, і вечір продовжується у легкій та веселій атмосфері – з жартами, спогадами про матч і розмовами про життя. Це була ідеальна можливість розслабитися після насиченого дня.
