ми разом, лежимо у палатці та слухаємо цвіркунів, нам обом добре, ось, ми подивились на один одного, і посміхнулись. ми любим один одного, ми обнялись, так сильно, як ніхто!
"луїза прокидайся! і що це в тебе за валіза?! я ж сказала, ти нікуди не їдеш!у нас немає грошей!" "ой, мам, ПОЧЕКАЙ, НЕ ЗАБИРАЙ, МЕНІ ВСЕ ОПЛАТИЛИ! "хто тобі оплатив? чим я тепер буду це віддавати? луїза! галина михайлівна! "щоо? математичка?! луїза, відмовляй! я і так ще не віддала їй гроші з минулих двух занять, а тепер ще й це" " мам, все відстань, я їду"
коли я приїхала до школи, де ми мали зустрічатись, я побачила своїх однокласників, я вже запізнювалась, але чомусь не бачила її... я спитала у одноклів, але вони не знали...всі думали, що її вже не буде... але ось уже 10:7, і я бачу її, її модельну походку, її ах*нний вигляд, і всі теж в шоці, я не дозволяю їм дивитись на цю модель, вона тільки моя, ок?хотіла я б так сказати.
ми сіли разом у автобус, я сіла біля неї! у мене немає друзів у класі, вони всі тупі!тому і так мені залишається тільки сісти з нею, та я й не проти)
ми їдемо, вона щось дивиться в телефоні, а я дивлюся на неї та слухаю музику. життя прекрасне.
**пройшла година** ми перекусили, вона мені дала трохи свого печива і кусочок банана, це так мило.
я розумію, що майже реально вважаю її своєю дівчиною, але це не так...
я проснулась уже під кінець, я спала на її плечі...😍
"луїза, прокидайся, сонечко, ми вже приїхали"
ми гуляли по якомусь лісі, було неймовірно гарно, всі фоткались, я теж.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.