Наше л?то!

Літо майже підходило до кінця. Ще місяць і вони роз'їдуться хто куди. Йєджі вирішила зробити браслети на пам'ять про їхню дружбу.

Всі фотографії дівчина склеювала в свій блокнот. Щоб потім згадати про ті дні, які вже минули. Прикраси до браслетів вже майже були готові. Йєджі вклала все. Любимі кольора подруг, коляри їхніх очей. І через 2 тижня вони були готові. І ще майже тиждень на прекрасну запаковку. Є Чі чекала до послідного. І ось в послідний день літа, банда зібралася ще ранком.
-І ось послідний день літа-промовила найстарша з них Джісу.
Дівчатам не було весело. Все таки це їхня послідна зустріч. Напевно...
-слухайте! Я тут для вас де що приготувала.-пригадавши про браслети сказала йєджі.

Дівчина діставала середні невеликі коробочки. Вони були дуже гарними. Йєджі вручила кожній свій. Також Хван прийшла в голову ідея, покласти туди ще й записки.
-Ось приймайте-легко посміхнулася Йєджі
-Що це?-здивовано запитала Джен.

Всі відкрили свої коробочки, і почали розглядати вироби. Ще й читати записки.
-Ого! Йєджі! Дякую ти найкраща!-першою здалася Джису, а за нею й Всі інші.

Всі обнялися й заплакали. Це літо минуло занадто швидко щоб щось встигнути зробити не так.(таке саме буде із цим літом. Воно мине швидко.)  Завтра настане швидко. Потім все складніше. Хочеться,зоб цей день неминув ніколи. Попрощавшись дівчата пішли складати свої сумки на завтра.
-Розе! Ти так виросла!-плачучи допомагала складати сумки дівчині Казуха.
-і справді. Час минув дуже швидко, але найкращі спогади залишилися з нами.-Р
-Це правда-К.

Завтра всім друзям потрібно проснутися о шостій ранку. Бо вони їхали на тому самому автобусі.