Дочекайся мене п?сля школи

4: Як такий хороший учень, як Чень Дз?ншень, в такому в?ц? буде зустр?чатися?

Ю Фань не зацікавився: «О.»

За мить Ван Лвань опустив телефон і зітхнув.

Співрозмовник, з яким він спілкувався, був його другом, який раніше теж навчався в одному класі з ним.

Навіть не замислюючись, той сказав йому: Неможливо.

Казали, що цей найкращий учень був небагатослівним і дуже холодною. Його зовнішність і особистість дуже добре збігалися. Він може допомогти тобі з кількома питаннями час від часу, але навіть не думай про щось інше. Буде важко змусити його сказати більше десяти речень.

«О, так, мій друг також сказав мені, що сім'я Чень Дзіншеня, здається, досить багата. — казав Ван Лвань. — Під час останніх батьківських зборів мама Чень Дзіншеня була просто дивовижною... О, схоже на те, що рана на тильній стороні твоєї руки заживає досить швидко.»

Ю Фань перевернув руку.

Невеличкі рани, як ці, заживають дуже швидко. Коли він повернувся додому вчора ввечері, вона вже затягнулася струпом.

Він деякий час дивився на поріз, і раптом йому захотілося почухати його.

Якщо він відірве струп, кров, ймовірно, знову потече, і тоді рана загноїться та заразиться інфекцією. Щойно пальці Ю Фаня були готові це зробити, як хтось раптово вдарив його по плечу кілька разів.

Він схаменувся і запитав: «Ти хочеш померти?»

«Ні, це не так. Ти повинен виглянути назовні! — прошепотів Ван Лвань. — Не можна говорити погано про людей за їхніми спинами. Хіба це не Чень Дзіншень он там?»

Ю Фань підсвідомо виглянув назовні.

Навіть не бачивши його обличчя, тільки помітивши його охайну та чисту зелено-білу зимову форму, Ю Фань вже міг сказати, хто це був.

Зі свого кута вони могли бачити лише високу і пряму фігуру Чень Дзіншеня.

Перед ним стояла дівчина.

Ван Лвань звузив очі: «Невже це Джан Сяньцзін поруч з ним?»

У сьомому класі було двоє головних порушників спокою. Один з них був Ю Фань, а інша - Джан Сяньцзін.

Зовсім не будучи схожою на своє ім'я, Джан Сяньцзін носила завите і фарбоване волосся з першого року, палила, прогулювала уроки і часто доводила хлопців до сліз. Оскільки вона була привабливою, багато хто залицявся до неї на першому році, але як тільки вона створила собі репутацію, більшість хлопців намагалися уникати її якомога більше.

*(Дещо: Джан Сяньдзін — 章娴静 (Zhāng Xiánjìng) — де 章 (Zhāng) часто пов'язується з поняттями "глава", "розділ" або "глава розділу" 娴 (Xián): жіноче ім'я, яке означає "досвідчена", "майстерна", "вміла", також може символізувати витонченість і елегантність. 静 (Jìng): означає "тиха", "спокійна", "мирна".)

«Що вони роблять?» — пробурмотів Ван Лвань.

Щойно він це сказав, як побачив, що Джан Сяньцзін зробила крок ближче до Чень Дзіншеня. Її красиве кучеряве волосся колихалося в повітрі від її рухів.

«Гей, твоє ім'я Чень Дзіншень, так? — вона підняла куточки своїх нафарбованих помадою губ і посміхнулася. — Ти мені подобаєшся, давай зустрічатися?»

Повіки Ю Фань сіпнулися. Він підвівся, готовий піти.

Ван Лвань поспішно зупинив його: «Куди ти йдеш? Ти не хочеш спочатку подивитися на це?»

«Не хочу».

«Ходімо, подивимось. — сказав Ван Лвань, — скажи, чи ти не думаєш, що Джан Сяньцзін з'їхала з глузду? Як такий хороший учень, як Чень Дзіншень, в такому ранньому віці буде зустрічатися з дівчатами?!»

Ю Фань згадав рожевий любовний лист і внутрішньо прокоментував: Ти можеш дуже помилитися цього разу.