-Ми так і не познайомились,я Марк-усміхнувся він стоячи зі мною за касою. -Тобі не потрібно знати моє ім'я-я,закотивши очі. -Закоти так щоб очі вивалились-засміявся Марк. -Ха.Ха.Ха."Прекрасне" відчуття гумору-я почала нервуватись -Ну і як тебе звати?Чи у тебе Амнезія,що ім'я забула? -Влада!Але для тебе Влада Романівна!-сказала я гордо оплачуючи продукти. -Влада Романівна може ви до мене на ніч прийдете?-заграв бровами блондин,що мені явно не сподобалось. -Я тобі не шлюха з накачанеми губами,зрозумів?!-я,взявши його за комір щоб сказати йому це в лице. -Заспокойся мала я заплачу скільки захочеш.-усміхнувся він піднявши руки вверх як злочинці в фільмах. -Значить слухай сюди,я тобі українською мовою сказала,не наривайся!- я,і вийшла з магазину з пакетами. *** Під час сніданку мені позвонив телефон.На дисплеї висвітлилось "Тато💙". Я взяла трубку. -Ало привіт дочурка.Як ти?Як переїзд? -Привіт тато,все добре,квартира ідеальна-говорила я одночасно жуючи цукерку. -В мене є для тебе сюрприз.Зараз я у Львові на один день по роботі,я заїду до тебе. -Добре,чекаю. *** Я почула дзвінок в двері.Це був тато ще й не один.Я запищала від радості. -Привіт Сем-я сіла на коліна і він почав облизувати мені лице одночасно стрибаючи на мене.Сем це мій собака Доберман.Я залишила його в Києві бо не могла з собою взяти. -Тато велике дякую-я,обнявши тата.-Можливо зайдеш на чай? -Ні доцю в мене робота мушу бігти-він чмокнув мене в щоку і я закрила двері. Я почала обнімати Сема.Як я за ним сумувала...Сем це моя любов forever. Я почула дзвінок в двері собака зразу загавкав.Я подумала що це тато,можливо щось забув.Я відкрила двері і розчарувалась.Знову цей придурок Марк. -Що тобі?-сказала я,а він обперся об дверний косяк. -Ну що прийдеш сьогодні?-заграв він бровами.Як він мене бісить!!! -До придурків не ходжу.-закотила я очі -А я думав,що всіх відьом спалили-він,і Сем загарчав-О я бачу в тебе появився дружок? -Сем,фас!!!-собака побіг на Марка на що той запищав я 5-ти річна дитина.Я засміялась. -Навіть...я так голосно....ще не пищала-говорила я перериваючись на сміх. -Ой,ой,ой-з'язвив він -Слухай,а йди но ти звідси-сказала я закриваючи двері,але він її притримав. -Краще не зв'язуйся зі мною-підморгнув хлопець і закрив двері. -Ну що за ідіот?-сказала я в голос. -Ей я все чую-почула я голос хлопця з-за стіни. Ні ну тут точно стіни картонні. --------------- 1 фото-Марк
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
