Зранку я проснулась від того,що гепнулась на землю.Голова неприємно боліла.Я розтерла місце удару і роззернулась довкола.Я була не у себе в квартирі.Через декілька секунд я згадала,що тут роблю.
Марк розлігся на все ліжко,і ось чому я впала.Я стягнула подушку з ліжка і кинула йому в лице.Він щось пробубнів і розвернувся в інший бік.
-Вставай!-крикнула я знову кинувши подушку.Нуль реакції.
Я взяла три подушки і почала в нього кидати.Раптом в мене також полетіла подушка.Потім ще раз.Я відповіла і знов кинула в хлопця.Одна подушка попала мені в лице,від чого я розізлилась.-Ах ти ж,козел!
Я взяла подушку підійшла до ліжка,і почала його бити.Марк вже майже падав і в останній момент потягнув мене за руку.Ми обоє впали і я опинилась на ньому.Ніяково глянувши,я хотіла встати,але хлопець міцно тримав мене за руку не даючи цього зробити.
-Влада,я звичайно не вмію вибирати правильні моменти...але я довго думав...-він був схвильований-Я ніколи ще не зустрічав таких дівчат,як ти...
Я не розуміла до чого він веде,але досі дивилась на нього.
-Давай зустрічатись?-це питання застало мене в розплох.Він мені подобається,але мені здається,що це зарано...А можливо ні...Нехай буде,як буде.
Замість відповіді я нахилилась до нього і поцілувала.Хлопець відповів на поцілунок,а я обійняла його за шию.
Через декілька секунд він відхилився.
-Я так розумію це означає так?
Я лиш ствердно закивала головою знову поцілувавши його.Крізь поцілунок,я відчувала як він усміхаприїзд.
***
На годиннику 14:30,а ми досі лежали на ліжку.Марк мене обіймав і шепотів щось приємне,а я лиш усміхалась.Раптом нашу ідилію перервав дзвінок в двері моєї квартири.-Дивно,я ніби нікого не чекаю..
Піднявшись я перелізла з квартири Марка в свою.По дорозі до дверей я глянула у дзеркало і поправила пасма волосся,які спадали мені на лице.
Відкривши двері я здивувалась.Ні не правда.Я ДУЖЕ ЗДИВУВАЛАСЬ!На порозі стояли мої батьки!
Чорт,що вони тут роблять???
-Привіт Владо,можливо ти нас впустиш?-запитав тато.-Так,так я дуже рада вас бачити...
-Ми ось вирішили тебе провідати,побачити як ти живеш-сказала мама знімаючи пальто.
-Та не вартувало приїжджати,у мене все добре-говорила я збираючи речі по кімнаті
-Як школа?-спитав тато.
-Все чудово.
-Нормально освоїлась?
-Так,так я ж сказала все чудово.
Поки батьки були на кухні,я швидко забігла до Марка.
-Марк,це мої батьки!
-Батьки??
-Так!Я не знаю,що тепер робити вони мене навіть не попередили про свій приїзд.
-Владо,ти де?-почула я мамин голос
-Я вже йду-крикнула я їй-Все мені треба бігти-сказала я Марку зайшовши у свою квартиру.
***-Мамо,Тату,а ви приїхали на скільки?-питала я сьорбаючи чай
-Ми на один день,ввечері поїзд назад у Київ-татові слова заставили мене зітхнути з полегшенням.Лише на один день.

ВИ ЧИТА?ТЕ
М?й сус?д ПСИХ
Teen FictionНарешт? пере?зд.Нове м?сто,нов? емоц??,нов? умови.Але це оберта?ться зовс?м неспод?ваним оборотом...