Крок до в?чност?

Я обіцяю, що кохатиму тебе по віки віків. Будь я поряд чи далеко, моє кохання буде завжди з тобою.

Протираю каблучку на пальці Емері, що блистить на сонячних променях.

Моя дружина.

Я не зміг протистояти їй, і покинути. Не зміг залишити, втягнув у свій світ. Я покидьок, я егоїст, бо мафія не для Емері.
Але Емері для мене, для мого серця.

Відтепер воно стискатиметься кожного дня, через неї і її безпеку. Не знаю, що я робитиму, коли Емері завагітніє і народить дитину, я напевне збожеволію.

Дзвінок на телефон, змушує мене відірватися від дружини.

-Що сталося?-дзвінок від Отавіо, не є хорошим знаком.

-Тіло жінки знайшли сьогодні вранці.-сука.-Вигляд жахливий. Як і попередніх 5, розрізаний живіт, і дитина.-сука!

-Шукай, Отавіо. Шукай цього покидька.-скидаю виклик.

За останній рік, ми знайшли 4 жінок, яких викинули на причал з роздертими животами й плодами. Ясно, що за цим стоїть один і той самий чоловік. Цей покидьок безжалісно забирає дві душі одночасно. Все це стається на моїй території, лайно відбувається прямо перед моїм носом.

Вмикаюся холодною водою. Щось іде не так. Все, блять, іде не так. Лоренцо спішить із весіллям, трупи вагітних жінок регулярно знаходять на моїй території. Насувається, щось погане, і я не можу зрозуміти звідки віє бідою.

-Флавіо?-бачу Емері, коли підіймаю погляд до дзеркала. Моя ніжна дружина. Вона стоїть в дверях ванної кімнати, стурбована із слідами втоми на обличчі. Вона йде до мене, хоч і кривиться крокуючи.

І я згадую, що відбувалося вчора. Вона віддалася мені, дозволила мені показати, як це отримувати задоволення.

Я вдячний їй за те, що вона поряд зі мною, вона поповнює мої сили, дає зрозуміти, що я маю кого захищати.

-Caro, чому ти прокинулась?-беру її в свої обійми.

-Тебе не було поряд, я злякалася.-вдихаю ваніль, і мені стає краще. Її присутність-виліковує.-Що сталося, Флавіо?