抖阴社区

#19 Непри?мна пастка - В?дправна Точка

8 3 7
                                    

Неприємна пастка

– Мені слід було бути обережнішою. Особливо з тобою... - Еска струсила невидимий пил з одягу.

Вона виглядала трохи інакше, ніж рік тому. Її волосся стало більш хвилястим, а нова зачіска з чубчиком змінювала вираз обличчя. Але щось у ній було ще іншим. Можливо, погляд? Хоча її вбрання залишалося тим самим – як завжди, повністю закрите.

Ехо пильно оглянув її, перш ніж заговорити:

– До нас доходили чутки, що ти знову говориш. Але мені досі важко в це повірити, хоча я чую тебе прямо зараз. Це... незвично.

– В усіх така реакція спочатку. Я тебе не звинувачую.

Еска прикрила рот довгим рукавом і тихо хихикнула. Її рухи були легкими, майже граційними. Вона завжди так мило поводиться.

– Ми не бачилися цілий рік. Від тебе не було ні слова, ні сліду. Ніби просто зникла з маячка.

– Я була зайнята доброчинними справами. Як завжди. Така вже моя натура.

– І справді... – хмикнув Ехо. – Ти не змінюєшся. Але чому ти тут? Щорічна зустріч усіх хранителів лише завтра.

– Думаєш, я тут тому, що зазвичай не веду світські розмови? Відчуваю твою напругу.

"Знову її сила почуттів... Як завжди влучно."

– Я просто прийшла, як інтроверт до інтроверта. По одному відвідую всіх.

"Інтроверт? Я справді так виглядаю? Хоча... не думаю, що це далеко від правди."

– І хотіла показати тобі одне цікаве місце неподалік. Справжній рай для таких, як ми.

– Годі вже повторювати, який я інтроверт... – пробурчав Ехо, а потім замислився. – Взагалі-то я тренувався, але... думаю, не проти прогулятися.

– Тоді склади мені компанію. Ненадовго.

Еска знову усміхнулася, прикривши рот рукавом і ледь примруживши очі.

---

"Вона сказала „недалеко"... Але ми вже годину блукаємо якимись дивними шляхами, а тепер ще й у печері. До того ж якось ніяково, бо за всю дорогу ми майже не промовили й слова."

Ехо змирився. Зрештою, з Ескою ніколи особливо не наговоришся.

Дівчина йшла попереду, ведучи його крізь темний лабіринт тунелів. Нарешті вони зупинилися біля широкого проходу, що вів у центр печери. Видовище справді було неймовірним.

Назад в ?стор?ю!Where stories live. Discover now