Тренерка для серця

Ніка приїхала додому пізно ввечері, роздратована, але водночас полегшена після розмови з Юлею. Вона зняла взуття, поставила чайник і сіла на диван, вирішивши трохи відпочити. Телефон вібрував, але вона подумала, що це чергове сповіщення з соцмереж.

Однак, коли вона подивилася на екран, її серце прискорило хід. Це було повідомлення від Володимира Бражка.

— "Привіт. Сподіваюся, я не турбую? Просто хотів вибачитися за те що вчора додому не привіз. Як що що між нами нічого не було я просто поклав тебе на ліжко, і пішов спати другу кімнату.

Ніка здивовано усміхнулася, знову перечитуючи текст. Вона не очікувала, що Володимир напише їй. Вона швидко відповіла:

— "Привіт. Ні, не турбуєш. Та я розумію, хоть щось радісне.

Через кілька секунд телефон знову завібрував.

— "Я нечасто зустрічаю людей, з якими можна говорити про щось більше, ніж футбол. Ти справила на мене враження."

Ніка відчула, як її щоки почервоніли. Їй було приємно, але вона не знала, як відповісти. Вона вирішила зберегти легкий тон:

— "Дивно чути це від футболіста. Хіба у твоєму житті мало людей, з якими можна поговорити?"

Відповідь не забарилася:

— "Багато, але вони не такі. Ти інша. До речі, ти ж любиш футбол? Як тобі останній матч 'Динамо'?"

Ніка засміялася, читаючи це. Розмова про футбол — те, що вона любила. Вони почали обговорювати матч, розбирали тактику, гравців і навіть тренера. Розмова була легкою і невимушеною.

Час пролітав швидко, і тільки поглянувши на годинник, Ніка зрозуміла, що вже перша година ночі. Вона вирішила завершити спілкування:

— "Мені пора спати. Але дякую за розмову, це було приємно. Добраніч, Володимир."

Відповідь прийшла миттєво:

— "Добраніч, Ніко. І… якщо буде час, давай побачимось ще. Але без клубів, обіцяю."

Ці слова змусили її серце забитися швидше. Вона усміхнулася і швидко відповіла:
— "Домовились. Без клубів."

Вона поклала телефон і лягла спати, але думки про Володимира не давали їй заснути. Він був зовсім не таким, як вона уявляла футболістів. І щось підказувало їй, що це був лише початок їхньої історії. Вона боїця довіритися йому, але вирішила спробувати.
__________________
Цей розділ маленький але сьогодні ще буде один 💗