Тренерка для серця

Зал був тихим і затишним. Вероніка, задоволена своїм «успіхом», вже зосередилася на малюнках у своєму блокноті, даючи старшим трохи часу побути наодинці. Ніка знову зайнялася прибиранням інвентарю, намагаючись заспокоїти серце, яке досі шалено билося після того несподіваного поцілунку.

Володимир сидів, спостерігаючи за нею. Його погляд був теплим і трохи задумливим. Через кілька хвилин він підвівся, підійшов до Ніки й торкнувся її плеча.

— Ніко, — тихо сказав він.

Вона повернулася, злегка здивована його тоном.

— Так?

— Той поцілунок… Він був недостатнім, — сказав Володимир, дивлячись їй прямо в очі.

Ніка навіть не встигла відповісти, як він обережно обійняв її за талію і нахилився ближче. Її серце знову підскочило в грудях, і в наступну мить його губи торкнулися її.

Цього разу поцілунок був довгим, глибоким і пристрасним. Володимир тримав її, ніби боявся, що вона може зникнути. Ніка відчула, як її тіло розслабилося, і вона відповіла йому, поклавши руки на його плечі.

Здавалося, час зупинився. Їхні емоції, які так довго накопичувалися, нарешті знайшли вихід. Вони обоє знали, що це вже не просто гра чи випадковість — це було справжнє.

Коли вони, нарешті, відсторонилися одне від одного, їхні погляди зустрілися. Володимир усміхнувся.

— Тепер усе по-чесному, — тихо сказав він.

Ніка засміялася, намагаючись приховати своє збентеження.

— Ну, тепер я точно підкорила всю сім'ю Бражків, — пожартувала вона, згадуючи, як Вероніка спостерігала за їхнім першим поцілунком.

— Ще й як, — погодився він.

З лавки пролунало дитяче:

— Нарешті! Я вже думала, що ви ніколи цього не зробите!

Ніка й Володимир одночасно розсміялися. Вероніка дивилася на них із таким задоволеним виглядом, ніби щойно завершила найважливішу місію свого життя.

— Що ж, Вероніко, ти точно знаєш, як змусити людей діяти, — сказала Ніка, ніжно дивлячись на дівчинку.

— Я просто допомогла вам знайти любов! — гордо відповіла вона.

Володимир ще раз обійняв Ніку, і вони зрозуміли: тепер між ними вже немає бар'єрів.

Після того, як вони закінчили розмову з Веронікою, Володимир запропонував:

— Що скажеш, якщо трохи прогуляємося? Провітримось і розслабимось.

— Гарна ідея, — усміхнулася Ніка, хоч її щоки ще горіли після всього, що сталося.

Володимир дістав телефон і подзвонив Юлі:

— Юль, у нас є пропозиція. Давай зустрінемося з вами десь у місті. Візьмете Вероніку на ніч? — сказав він без зайвих церемоній.......

__________________
Тг-brazhkoua
Як буде великий актив то вийде зразу розділ.