抖阴社区

Складн? р?шення

270 9 1
                                    

Ніка ще не встигла повністю прийти до тями після ранкової розмови з Мішель, як її телефон знову задзвонив. Це був її тато. Вона здригнулася, і серце її затрепетало. Вона добре знала, що це може бути не просто дзвінок — її батьки завжди мали сильний вплив на її життя. І хоча Ніка давно вирішила віддалитися від них, цей дзвінок змусив її почуватися, наче вона знову у пастці.

Володимир, побачивши її напругу, м'яко поклав руку їй на плече.

— Ти хочеш поговорити? — запитав він, розуміючи, що це може бути важливий момент для Ніки.

Вона глибоко вдихнула, важко переведучи погляд на екран телефону. Тато вже телефонував вдруге.

— Мені потрібно відповісти, — сказала вона, зітхаючи. — Але я боюся, що він не зрозуміє.

Володимир лише тихо посміхнувся і стиснув її руку.

— Ти зможеш це пережити. Я з тобою, якщо що.

Ніка взяла телефон і відповіла.

— Привіт, тато.

Голос її батька звучав суворо, навіть через екран телефону.

— Ніка, що це за історія з твоїм новим другом? Мішель розповіла мені, що ти зустрічаєшся з футболістом. Це правда?

Ніка відчула, як її серце прискорилося. Вона розуміла, що не може все приховувати, але не була готова до цієї розмови. Вона завжди прагнула знайти рівновагу між своїми власними бажаннями та сімейними очікуваннями.

— Так, це правда, — відповіла вона, намагаючись зберігати спокій. — Володимир — хороший хлопець, і я зустрічаюся з ним.

Тато замовк на кілька секунд, ніби намагаючись прийняти нову інформацію.

— Я не розумію, чому ти завжди повинна йти своїм шляхом. Ти могла знайти когось менш відомого, — сказав він, відчувалася невдоволеність у голосі. — І що з твоєю кар'єрою? Як ти збираєшся поєднувати це з твоєю роботою тренера?

Ніка знала, що це буде непроста розмова, але вона вже не могла терпіти, щоб її життя керували інші.

— Тато, я розумію твої турботи, але я не хочу жити за твоїми стандартами. Я вже достатньо доросла, щоб приймати власні рішення. І Володимир не визначає мою кар'єру. Я самостійна, і це моє життя.

Тато мовчав кілька хвилин, а потім відповів більш сердито:

— Я просто не хочу, щоб ти потрапила в проблему. Ти знаєш, як ми ставимося до публічності та медіа. Ти — тренер, і твоє ім’я — це теж частина твоєї роботи.

Ніка відчула, як всередині їй стало важко. Вона знову мала зіштовхнутися з цією частиною свого життя, яка завжди її обтяжувала — її сімейними вимогами. Вона розуміла, що з цим доведеться працювати, і, можливо, зараз це був той момент, коли потрібно відстояти своє право бути собою.

— Тато, я зрозуміла твої побоювання, але я не хочу, щоб моя особисте життя було в тіні твоїх очікувань. Володимир — це частина мене, і я не буду приховувати це. Я повинна зробити вибір для себе, а не для вас.

Після кількох хвилин мовчання, тато сказав:

— Ніка ти розумієш що ти сказала? Він відомий футболіст. Внього таких як ти купа. Я проти щоб ти зустрічалася з футболістом і це крапка.

Коли розмова закінчилася, Ніка залишилася в глибоких роздумах. Вона відчула, як її світ знову змінюється, але цього разу вона була готова приймати свої рішення, навіть якщо це означало йти проти волі батьків.

Володимир підійшов до неї, поклав руку на спину і промовив:

— Ти зробила правильний вибір. Я горджуся тобою.

Ніка подивилася йому в очі і відповіла з усмішкою:

— Тепер я знаю, що мені важливо. І буду боротися за це, хоч би що сталося.

Тепер вона була готова до нових викликів, і ці виклики більше не лякали її. Вона знала, що йде власним шляхом, і ніщо не зупинить її.

Тренерка для серця Where stories live. Discover now