Тренерка для серця

Після тренування зал спорожнів, залишившись у розпорядженні лише Ніки, Володимира і маленької Вероніки. Вони вирішили трохи перепочити перед тим, як розходитися. Володимир сидів на лавці, розслаблено переглядаючи телефон, а Ніка прибирала інвентар.

Вероніка, яка весь цей час гралася м’ячем, раптом зупинилася і, склавши руки на стегнах, підійшла до них із серйозним виразом обличчя.

— Ви вже можете перестати прикидатися! — заявила вона, дивлячись то на Ніку, то на Володимира.

— Що ти маєш на увазі? — здивовано запитала Ніка, присівши навпочіпки біля дівчинки.

Вероніка розвернулася до брата, склала руки на грудях і з викликом сказала:

— Ну, цілуйтесь уже! Я ж бачу, що ви подобаєтеся одне одному!

У Ніки очі округлилися від несподіванки, а Володимир видав короткий смішок, ховаючи обличчя в долонях.

— Вероніко, це не зовсім те, що ти думаєш, — спробував пояснити він, але дівчинка не дала йому договорити.

— Нічого я не думаю! — відрізала вона. — Я все бачу! Або зараз цілуйтесь, або я буду всім розповідати, що ви кохаєте одне одного!

Ніка почервоніла так, ніби щойно пробігла марафон, і не знала, куди подітися від сорому.

— Вероніко, це не так просто, — почала вона, намагаючись зберегти спокій.

Але Володимир, явно насолоджуючись ситуацією, підвівся, обійшов Ніку і Вероніку, і, нахилившись до сестри, прошепотів:

— Тобі дійсно цікаво це побачити?

— Так! — рішуче кивнула дівчинка.

Володимир хитро усміхнувся, потім повернувся до Ніки.

— Ти як, підтримуєш ініціативу моєї сестри? — жартома запитав він.

Ніка відкрила було рот, щоб відповісти, але зрозуміла, що слова застрягли десь у горлі. Її серце шалено калатало, а обличчя палахкотіло.

— Це буде… дивно, — ледь вимовила вона.

— Ну, я люблю дивувати, — відповів Володимир і, перш ніж вона встигла щось сказати, нахилився і легенько торкнувся її губ.

Поцілунок був коротким, але теплим і ніжним. Ніка відчула, як її серце застукало ще швидше, а світ навколо завмер.

— Ну от, і нічого складного! — радісно вигукнула Вероніка, плескаючи в долоні.

Ніка й Володимир одночасно розсміялися, дивлячись одне на одного з розгубленою усмішкою.

— Ну, тепер ми офіційно схвалені твоєю сестрою, — пожартувала Ніка.

— У нас не було вибору, — відповів Володимир, обіймаючи її за плечі.

Вероніка тим часом вже влаштувалася на лавці, наче справжній маленький режисер, задоволена результатом свого "плану".

____________________
Тг-brazhkoua
Цей розділ вийшов малим але цікавим. Як буде актив наступний буде більший