Коли подзвониш ти мені одного ранку,
Будь ласка, не кажи ні слова про війну.
Розкажи краще, як проходить твоя весна,
І якусь історію смішну.
Розкажи, чим займаєшся,
Як проходить твій сьогоднішній день.
Я буду слухати, як ти посміхаєшся,
І посміхнусь у відповідь, тільки не затихай.
Розкажи мені про своє кохання,
Про зорі, які ти бачиш уночі.
Тільки не питай про те, що бачили мої очі,
І чому така глибина у них.
Я не зможу поділитися з тобою
Своїм болем і страхами,
Аби вони не поселились у твоєму серці.
Тож просто говори зі мною...
Про сонце, що світить у вікна ранкові,
Про вітер, що листя у парку жене,
Про щастя, яке у словах випадкових
Раптом для нас оживе.
ВИ ЧИТА?ТЕ
Присвячую тво?й душ?
PoetryЛисти до того, хто доторкнувся до мо?? душ?. До тих, хто залишив сл?д по соб?. До тих под?й, як? повн?стю ?? зм?нили. До тих куль, синц?в ? шрам?в. До т??? любов? та радост?. За чудову обкладинку хочу подякувати - @Nestajetta
