Безхатько

Настанови Енн подіяли не одразу, та й звички бути законослухняними громадянами не так легко позбутися. Хлопці не проявляли ініціативи в пошуках непомітних затінків міста. Одного лише щоденного ринку було достатньо, аби засліпити їх.

Ноєр був лише невеликим прикордонним містечком, але навіть найгірші вулиці були жвавішими за Придорожнє містечко, в якому знаходилося тільки кілька розкиданих крамничок, що не йшли ні в яке порівняння з тим бурхливим потоком людей, який хлопці побачили перед собою. Час від часу по брукованих дорогах проїжджали каравани, і повітря змішувалося із запахом кінського гною, солодких і гострих спецій. Зі зростанням температури купці більше не продавали приготовлену їжу, тому аромат розпеченого жиру був набагато менш інтенсивним, ніж дивна солодкість майже зогнилих фруктів. Олівер вибрав вдале місце. Аромат з пекарні перекривав надто сильний запах ринку. Тінь, яку відкидала парасолька, відділяла їх від палючих сонячних променів і відмежовувала від галасливого натовпу.

Немо зважив мішечок. Про існування такого місця, як «Таверна Світанку», він знав тільки завдяки Оліверу. Тепер у нього зовсім не залишилося ідей. Вгорі палило сонце. Навіть якщо він не боявся спеки, це не означало, що був власне готовий кинутися під гарячі промені.

Немо мовчки послабив лямку свого рюкзака і розтягнув отвір сумки ширше. Хоча це було малоймовірно, але було трохи лячно, що Беґелмаурус тихо задихнеться всередині.

Як нудний дорослий, Олівер, очевидно, не мав ентузіазму до авантюр. Він усім тілом перемістився в тінь, щоб триматися якомога далі від сонця. Городяни на площі вже давно були напоготові. Всюди виднілися хустки та капелюхи з пір'ям диких птахів, а двоє молодих людей з відкритими головами помітно виділялися серед них.

Ринок знаходився біля річки, і запах хліба змішувався з водою. Немо пройшовся рядами й побачив, що сторона, звернена до річки, також повна маленьких крамничок, а вузький хідник укритий тінню від будівлі, що злегка прохолоджувало місцевість.

Він одразу побачив обвиту виноградною лозою таверну. На відміну від таверни «Світанок», яка була формально прикрашена та атмосферна, маленька розбита вивіска цього закладу дарувала людям незрозуміле відчуття душевного спокою. Звичайно, це може бути ще й тому, що власник поставив біля входу в магазин величезну крижану скульптуру русалки, яка була закріплена закляттям, щоб не розтанути, тож від неї виходило холодне повітря, яке освіжало і заспокоювало.