?Принцеса Некоми?

На ранок наступного дня, точніше обіду, підлітки нарешті попрокидалися. Була неділя, тому сильно кудись квапитись чи зриватись з місця ніхто не збирався. Хоча раптове тренування по волінню тренера трохи всіх збентежило, адже були плани поки Ілія ще не пішла додому, а тут половину дня доведеться провести на майданчику.

- Та хай його... - Корін була засмученішою всіх.

- Все не так і погано. Побачимося з командою та й таке...

- Але ж ми мали разом піти гуляти! Навіть Кенма погодився! А знаєш це велике діло...

- Ну, підемо іншим разом. Не варто так накручувати себе.

- Я буду злитися на тренера ще довго. Він всі мої плани підірвав...

- Та погуляємо ми! Лише після тренування! - Вже встряв і Куроо.

- Ілії вже з нами не буде! Їй до додому треба...

- Тоді можемо просто провезти її додому. І ти погуляєш і Ілія з нами по довше лишається... - Промовив Кенма навіть очей не піднімаючи від екрану приставки.

- Ти б хоч на нас глянув коли щось під носа бубніти вздумав...

- КЕНМА ТИ ГЕНІЙ!

- Та я це взагалі-то в жарт сказ... АЙ! - Корін вдарила брата щосили у бік ліктем.

- Ще одне слово и вирву тобі язика. - посміхаючись прошепотіла братові та, потім підбігла до подруги. - Що скажеш Ілі? Не проти якщо проведемо тебе аж до самісінького дому?

- Ну... А вам не буде складно потім ще й додому повертатися? Все таки тренування виснажує не на жарт.

- Вони спортсмени. І не таке витримають.

- Ага...

- Більше ентузіазму Кенма.

Друзі ще десь з годину були вдома. Їли, збиралися, потім Куроо побіг до себе щоб також зібрати необхідні для себе речі на тренування.

Пізніше, компанія покинула помешкання та взяла курс на майданчик недалеко від саме їхньої школи.

Лише наближаючись, вони помітили що багато хто зібрався.

- Всім привіт - привітався першим Куроо як капітан.

- Я думала ми будемо першими. - Пожартувала Корін та також помахала рукою.

- Навіть Ілія з вами? По дорозі десь пересіклися?