?Принцеса Некоми?

Минуло всього декілька годин як Кенма поїхав,  а Корін вже сиділа як на голках та переживала за успіх Некоми.
Тримаючи постійно телефон у руках,  вона хотіла дзвонити Ілії та знати все що з командою коїться у дорозі, але розуміння того, що вона може заважати цим,  зупиняло її вчасно.

Ближче до вечора,  нова менеджерка і сама зв'язалася з попередницею.

* Я думала вже не дочекаюся дзвінку.
* Вибач Корін, довго їхали,  потім проблеми з заселенням.
* Які проблеми? 
* Наші кімнати переплутали з іншою школою,  та їх зайняла команда з Фукурадані. Нам же довелося займати їх поверх, але там було на одну кімнату менше. Тож вирішували питання як могли.
* Вдалося уладнати? 
* Так. Хлопці з іншої школи виявилися навіть надто хорошими,  та розуміючи що готель наробив плутанини, поз'їжджалися так,  що одна кімната опинилася порожньою.
* Але і так мала бути одна зайва.  Хіба ні? 
* Як вони там ділили не знаю,  але дві трійки отримали по два жильці, бо по одному з кожної перейшли в ту саму "зайву".
* Ах,  тепер зрозуміло.
* А ти як? 
* А що я, сиджу вдома та чекаю новини. Вихідні все-таки. А всі мої зараз майже на іншому кінці країни.
* Шкода що ти не змогла приїхати...
* Так. Шкода. Весело напевне.
* Та не в цьому діло.
* А в чому тоді? 
* Тебе тут не вистачає. Навіть першокурсники вже встигли прив'язатися до тебе,  не те що другі та треті класи. Твоя відсутність сильно помітна.
* Вони мали розуміти що сій стан не буде стабільним вічно.
* Але хоча б добре те що донор буде та ти вилікуєшся.
* Так. Ти права Ілі.
* Корін,  що тебе бентежить? 
* Пам'ятаєш той день коли я заявила про відставку? 
* Ну? 
* З того дня Кенма не розмовляє зі мною.
* А я то думаю чому він так дивно поводиться. Він звісно завжди був дивакуватим задротом який не спілкується з людьми, але щоб настільки багато мовчати... Навіть для нього це вже занадто.
* Іліє...
* Так? 
* Можна попросити тебе про одну послугу? 
* Звісно,  кажи.
* Поговори з Кенмою. Якщо він буде у такому стані,  то це погано закінчиться саме на грі. Я не хочу, щоб він перевтомився через поганий моральний стан. Тебе він послухає.
* Доре,  я спробую.
* Дякую тобі. І... Добре відпочиньте перед завтрашнім матчем. Я... Вболіватиму за Некому.
* Не хвилюйся. Ми виграємо.

На цьому телефонна розмова була закінчена.
Корін хвилювалася за брата. І на жаль нерви взяли гору. Їй стало дуже погано посеред ночі. Настільки,  що дівчинку довелося терміново госпіталізувати у відділення реанімації.

Матчу Некоми вона тоді не побачила.

°°°°°

Більше тижня дівчина була у критичному стані. Серце багато разів зупинялося та її ледь повертали з того світу. Чергування як мед персоналу, так і батьків днями та ночами вже втомлювало всіх,  але розуміли всі, серце знову може зупинитися.

Врешті-решт, промучившись 10 днів, знайшовся донор. Ним виявився молодий чоловік що загинув у аварії,  а родина почувши про помираючу дитину, дала дозвіл на трансплантацію якщо воно підійде. І воно підійшло.

Операція тривала довго,  та не давала гарантій на виживання Корін,  адже організм був її надто ослабленим.

Але ніби сам всесвіт хотів, щоб вона жила... Операція пройшла успішно. Залишалася лише довжелезна реабілітація, та звикання до нового серця.

°°°°°

- Корін! 

До лікарняної палати весь у паніці залетів Кенма, який навіть не підозрював що за ці якихось, на перший погляд, нещасних два тижні,  він ледь не втратив сестричку назавжди.

- Кенма...

У неї не було сил навіть говорити. Операція пройшла два,  майже три дні тому,  а сил у неї досі було ледь-ледь стільки, щоб прийти до тями.
Вся грудна клітина нестерпно боліла, та кожен рух дорівнював мукам.

- Як ти? - Брат підійшов до ліжка,  та одразу взяв руку сестри у свою.
- ... - Корін намагалася щось сказати,  але горло не видало навіть піску.
- Тобі ще треба відпочивати... Я розумію. Поспи. Я буду тут. Поряд.
- ...

Тепер все мало змінитися у кращий бік.