ДОЗВОЛЬ МЕН? ЗАЛИШИТИСЯ НА Н?Ч || 18+

Розд?л 1. Глава 1. Зруйноване життя

— На жаль, так. — чоловік сідає на канапу, що стоїть у вітальні, і рукою вказує мені сісти на стілець. — Містер Шавальє прийшов до мене десь днів десять назад і попросив змінити заповіт.

— Чому?

— Цього я вже не знаю, — розводить руками.

— Чому ви не зупинили його? Це була нетипова поведінка для мого батька, хіба ви не знаєте?

— Бет, я не вправі цього вирішувати! — він підвищив голос. — Твій батько захотів змінити заповіт, ми й змінили.

— Повірити не можу, — опускаю голову і намагаюся вкотре за день не заплакати.

— Вибач, але якщо це все, — підіймаю голову, — Тобі краще піти, в мене ще є справи.

— Так, я піду, — підводжуся зі стільця і помічаю на столі лист. Деякий час дивлюся на нього, містер Бертьє розуміє це і відразу ховає лист. — Хіба, це не лист від Сільвії?

— Тобі час йти. — сухо мовить чоловік.

— Мені і справді час йти, — взуваю кросівки і виходжу на сходовий майданчик. — Ще побачимося, містер Бертьє.

— Звичайно. — зачиняє двері.

Невже він у змові з моєю мачухою? Хоча відтепер, вона мені не мачуха. Що відбувається? Містер Бертьє кинув батька? Тато завжди підтримував його, а він ось так легко проміняв багаторічну дружбу на гроші. Хоча краще, щоб я помилялася стосовно того, що відбувається.

Дійшовши назад до припаркованого автомобіля я сіла у салон і набрала номер Деніса.

— Привіт, люба. — його голос звучить досить бадьоро.

— Привіт.. що робиш?

— Допомогою мамі на роботі, а ти що?

— Ми можемо зустрітися?

— Зустрітися? … Я зайнятий до вечора, але можемо зустрітися о восьмій вечора..

— Гаразд, я приїду до твого будинку.

— До будинку?

— Так, Деніс, до будинку! Чому все перепитуєш?

— Люба, погано чую, пізніше наберу! — виклик завершився.

Важко зітхнув я поклала голову на кермо і спробувала заспокоїтися. Думаю, що сеанси з психологом не пройшли даром, я вже швидше можу опанувати свою злість і стримати себе від ламання речей.

На мобільний прийшло повідомлення, я відразу перевірила, що там. Повідомлення було з невідомого номеру, це відео.

— Що за хрінь?

Вмикаю відео і жалкую про це, на перших трьох секундах. Це порнографічне відео за участю Деніса.

— Люба, погано чую, пізніше наберу, — відкидає телефон в сторону і продовжує мацати груди якоїсь дівчини. — Чому вона постійно невчасно дзвонить?

— Хто?

— Та не важливо, — я вимикаю відео, мені бракує сил дивитися його далі.

Це якийсь розіграш чи що? Чому це все відбувається саме сьогодні?

Батька не стало; мачуха можливо вбила його; містер Бертьє зрадив батька; а мій хлопець трахає якусь дівку, поки говорить зі мною по телефону. 

Теперішній час

Життя яке я будувала десять років, було зруйноване за три години. Як таке можливо? 

— Ви впевнені, що хочете продати автомобіль? Все ж таки, такий красунчик, — я востаннє поглянула на сіреньке авто і повернулася спиною.

— Так, я хочу продати його. — я стільки заробляла на нього, постійно економила, забороняла батьку купувати його для мене, а зараз просто продаю цей автомобіль.

— Що ж, тоді підпишіть папери і можете отримати гроші.

Брати гроші у Сільвії я не збираюся, нехай вдавиться ними.

Зараз я нічого не зроблю, тож краще мені поїхати подалі від Парижу, а потім з новими силами повернутися сюди і боротися з Сільвією.

Стоячи на вокзалі я чекаю свою чергу для покупки квитка на потяг.

— Дякую. — жінка відходить і нарешті моя черга.

— Один квиток до Аннесі.

— Дев'яносто доларів.

— Карткою.

Ось і все, я повертаюся туди, куди й не думала повертатися.