ДОЗВОЛЬ МЕН? ЗАЛИШИТИСЯ НА Н?Ч || 18+

     ♡♡♡

Не можу повірити, що переді мною дійсно стоїть Джером. Три роки минуло, а він навіть не змінився, хіба що, припинив за собою доглядати і відростив борідку, що йому геть не пасує.

— Як справи?

— На майбутнє, — збираюся з думками. — Роби вигляд, що ми з тобою незнайомі, це не Аннесі, а Париж, нам не потрібно підтримувати дружні стосунки.

Відчиняю двері до своєї квартири.

— Як скажеш, — зачиняє двері своєї квартири.

— Хто то був? — на порозі мене зустрічає Клінтон. — Це хтось поганий?

— Так, дуже поганий. — проходжу на кухню.

— Моя мама не знайшлася?

— Поки що, ні, але вона обов'язково знайдеться.

— Я хвилююся за неї.

— І чому я така ідіотка? — дивлюся на хлопця. — Твоя мама залишила мене без грошей і вигнала з будинку, а я зараз допомагаю її сину, шукати її.

— Я дещо відправив тобі на пошту, бачила?

— Ні, а що там?

— Докази того, що моя мама не вбивця. Так, вона любить гроші, але не здатна на вбивство!

— На робочу пошту чи приватну?

— Приватну.

Швидко знаходжу повідомлення від Клінтона, там файл.

— Це відео з прихованої камери, я тоді тестував їх і випадково зняв ці кадри.

Вмикаю відео, це запис з кухні.

До столу підходить наша кухарка, вона працювала на батька більше п'яти років. Це був час обіду, батько завжди обідає о другій годині дня. Міранда ставить на стіл тарілку з їжею, озирається чи нікого немає поруч і дістає з кишені щось. Це якийсь порошок, вона насипає його в тарілку і перемішує.  

— Що це? — питаю так, ніби Клінтон точно може знати, що то.

— Отрута. — відео завершується. — Мама шантажувала Міранду заради грошей, та і зізналася, що вона саме отруту насипала.

— Але навіщо їй це?

— Цього я вже не знаю, Бет.

— Питання чому ви не здали її поліції відпадає саме собою.

— То ти не злишся на маму?

— Клінтон, це трохи інакше працює… навіть, якщо вона не вбила мого батька, вона постійно ображала мене, принижувала і врешті-решт вигнала на вулицю… ти доречі також завжди ненавидів мене.