ДОЗВОЛЬ МЕН? ЗАЛИШИТИСЯ НА Н?Ч || 18+

Глава 9. Ми тепер друз??

Зранку чоловік як і обіцяв, чекав мене унизу, він був одягнений не так, як завжди.

— Чого це ти вирядився? — оглядаю його з ніг до голови.

— Забула, що я взагалі-то адвокат?

— Забула.

— Буду твоїм адвокатом у цій справі, — гордо поправляє краватку. — Можеш не дякувати.

— Якщо так просиш, то не буду.

Деніс відчиняє мені передні двері авто і я сідаю.

— Як довго їхати до відділку? — питаю, коли чоловік сідає за кермо.

— Якщо вірити навігатору, то тридцять дві хвилини.

— Тоді, я ще трохи посплю. — нічого не відповідає і ми рушаємо з місця.

Деніс розбудив мене за п'ять хвилин до прибуття. Краще б я не спала, тепер болить голова і праве плече.

— Нервуєш? — дивиться на мене.

— Ні, я нічого не зробила, то чому маю нервувати?

— Оце вже схоже на ту Беатріс, що я знаю.

Рушаємо в сторону будівлі, на якій великими літерами написано «Поліція».

Атмосфера всередині дуже гнітюча та сіра, про запах я мовчу.

— Доброго дня, — Деніс вітається з кимось, — Я адвокат Беатріс Шавальє, її чекають на допит, куди нам пройти?

Неочікувано. Я ніколи не бачила Деніса за роботою, оскільки ми працювали у різних напрямках, але мушу визнати, він виглядає досить круто.

— Двісті п'ятий кабінет, — навіть не вітаючись відповідає той чоловік.

— Грубіян, — коментую я, коли ми відходимо.

— З поліцейських ніхто не любить адвокатів, це норма тут.

Ми зупиняємося перед кабінетом.

— Сільвія тут буде? — питаю те, що хвилює мене найбільше.

— Так, оскільки вона подавала заяву. — не хочу її бачити, але вибору немає.

Деніс стучить у двері і після відчиняє їх. Ми заходимо.

— Доброго дня, я Деніс Барт, адвокат міс Шавальє, — віддає свою візитівку поліцейському.

— Доброго дня, сідайте. — не дуже привітливо мовить чоловік, та й на вигляд він не надто привітливий. — Мене звати Антуан Валері, можете назвати просто комісар Валері.