ДОЗВОЛЬ МЕН? ЗАЛИШИТИСЯ НА Н?Ч || 18+

Глава 19. Похорони

— Та ти також не дуже свята, Бет. 

— Серйозно? Ти знаєш, як мені було боляче? 

— Тоді потрібно було прийти і сказати мені про це! 

— Куди прийти? Ти з'їхав з будинку! 

— Я тобі листа залишив з адресою. 

— Що ти говориш? Який ще лист? Годі брехати.

— Не очікував… тобі легше зробити вигляд, що не бачила листа, ніж зізнатися в тому, що кинула мене? 

— Це я тебе кинула?! — мій крик ехом лунав на весь коридор. 

— Нам краще зайти у квартиру, якщо не хочеш, щоб на нас викликали поліцію. 

— Тут живемо тільки ми, інші квартири пусті.. чому саме сюди переїхав?

— Вигідна ціна. 

— Не хочу з тобою більше розмовляти, — йду до дверей своєї квартири. 

— А я хочу. — притискає мене до стіни, я відчуваю аромат його парфуму, такий самий, як і три роки тому. 

Мені доводиться докласти багато зусиль, щоб протистояти спокусі обійняти його. 

— Тоді питай. 

— Від тебе за кілометр тхне алкоголем.

— Це твоє питання? — не піддавайся спокусі, ти сильна Беатріс. 

— Ні, — він занадто близько. — Приїдеш на похорон Арона? 

— Що? — на мить я навіть втратила дар мовлення. — Які ще похорони?

— Ви не підтримуєте зв'язок? — дивується так, ніби ми повинні були його підтримувати. 

— Ні, після того, як ти кинув мене, я поїхала з Аннесі! Що з Ароном? 

— Позавчора знайшли тіло в озері, ймовірніше за все, — самогубство. 

— Чорт, — штовхаю чоловіка в груди, він відходить від мене. — Коли похорони?

— Завтра, о сьомій вечора. 

— Я поїду, — в голові паморочиться. — Дякую, що сказав. 

Відчиняю двері і заходжу до квартири, навіть не попрощалася з Джеромом. 

Я була шокована тим, що він сказав мені. Чому Арон так вчинив? 

— Бет, тобі щось замовити?

— Ні, я йду спати. 

Не змінивши одяг я лягла у ліжко й відразу заснула. Чомусь моє життя все більше і більше стає наповнене стресом.