ДОЗВОЛЬ МЕН? ЗАЛИШИТИСЯ НА Н?Ч || 18+

Глава 21. Лист та багато питань

— Дякую, що не залишила Клінтона самого… мені шкода, що..

— Сільвія, — перериваю її. — Давай на цьому завершимо? Ти жива, твій син в порядку, от і чудово.

— Я повинна тобі відплатити..

— Зникніть з мого життя, — розумію, що це звучить грубу. — Це буде найкраща відплата.

Вони дивляться на мене очима сповненими жалю. Хіба, це я та, кого потрібно жаліти? Чому вони так дивляться? Ніхто нічого не каже, тож я виходжу з палати і йду геть. На вулиці мене наздоганяє Клінтон.

— Бет, ти така жорстока! — зупиняюся. — Я справді почав вважати тебе сестрою, а ти ось так реагуєш?

— Так, ось так я реагую! Що не так? Думав, ми станемо однією сім'єю? Я ніколи не вважала й не буду вважати вас, — роблю паузу, — Сім'єю… Ти і твоя мати, це просто вибір мого батька, для мене ви чужі.

— Ти жахлива! — розвертається і біжить назад до лікарні.

— Я знаю це.

Вимикаю сигналізацію й сідаю в салон свого авто. Нарешті я знову буду жити одна у своїй квартирі й зможу робити, що захочу. Заводжу двигун і виїжджаю з парковки лікарні. По дорозі набираю номер Деніса, але чоловік не відповідає, що ж, поїду у гості без попередження.

У магазині купую торт для нього та фісташковий рулет для Ебігейл.

За десять хвилин я вже стою перед двоповерховим будинком білого кольору з неймовірно гарним забором, натискаю на дзвінок й очікую відповіді.

— Вітаю, міс Шавальє. — за мить двері відчиняються, отже, Деніс вдома.

Опинившись в середині будинку я ніяково стою на порозі, зайти далі, ніж у коридор не дозволяє совість.

— Довго будеш там стояти? — доноситься з кухні і я поспіхом проходжу туди. — Чого прийшла?

— Привітик, — сідаю навпроти чоловіка. — Як твої справи?

— Бет, — знімає окуляри для роботи за комп'ютером, — Навіщо ти тут? Ти сама сказала, що не хочеш більше спілкуватися.

— Вибач мені… у той день я не мала казати тобі такі жахливі слова, — показую йому тортик. — Ти хотів лише допомогти мені, а я не зрозуміла цього.

— Радий, що ти зрозуміла це.

— Я мала раніше прийти, але сталося стільки подій і я не мала часу, щоб прийти, як тільки зрозуміла свою помилку.