ДОЗВОЛЬ МЕН? ЗАЛИШИТИСЯ НА Н?Ч || 18+

Глава 21. Лист та багато питань

— Що за події?

Наступні хвилин тридцять я розповідала другу про те, що сталося за останні декілька днів. Найбільше його шокувала новина, що повернувся Джером, він був готовий піти набити йому пику.

— Він перекладає вину на мене! Каже, що це я кинула його… постійно згадував якийсь лист. — кладу шматочок торта у рот.

— Бет? — до кухні заходить Ебігейл. — Ти чого тут? — ще двадцять хвилин я витратила на скорочену розповідь для подруги, вона була шокована не менше, ніж її чоловік. — Який ще лист? Що цей падлюка задумав? Хоче зробити тебе винної?

— Не знаю, але це вже не важливо.

— Не хочеш купити квартиру в іншому районі?

— Чому я маю купувати квартиру в іншому районі? Це він туди переїхав, а не я!

— Вірно, — підтримує мене Ебі.

— Нехай він переїжджає, мені немає чого тікати, я нічого не зробила.

— Точно.

— Беті, — тон голосу Деніса змінюється. — Пообіцяй не вбити мене.

— Що? Чого раптово просиш про таке?

— Любий, що сталося?

Деніс за мить став блідим мов стіна.

— Лист про який ти згадувала раніше.. здається я знаю, де той лист.

— Лист, це не вигадка? — питає Ебігейл.

— Ні, здається не вигадка.

Деніс зникає за дверима, ми переглядаємося з Ебігейл, ні вона, ні я, не розумію, що відбувається.

— Бееет, — гукає мене.

— Йди до нього.

Дівчина штовхає мене до виходу.

— Пообіцяй, що не вб'єш мене. — руки Деніса сховані за спину.

— Я не вб'ю тебе… обіцяю!

Серце відстукує дивний ритм і я розумію, що нервую. Лист про який говорив Джером дійсно існує, він не брехав мені.

— Осі він, — віддає мені конверт білого кольору. — Його приніс один хлопець, не знаю хто він був, але ти тоді була п'яна.. це було настільки давно, що я даже вже не пам'ятаю.

— Чому він в тебе? — я не могла відірвати погляд від свого імені на конверті.

— Я тоді забрав листа й поклав в кишеню, а потім геть забув за нього… так він й пролежав в мене декілька років.