Ось воно,кохання

Я ще довго сиділа і дивилась на зорі. Сльози текли самі по собі,а серце боліло.
-Лілі...Чому ти тут?-почула я досить знайомий і стривожений голос.
-Я..Я гуляю.-витераючи сльози відповіла я.
-Ти плачеш? Що сталося?
-Ні,нічого. Все добре. Просто вдома дещо сталося,от і все.
-Можеш мені розповісти,я вислухаю і нічого не буду казати.-присів біля мене Алекс.
Я довірилась  йому і все розповіла.
-В Таїланд ми їздили з друзями моїх батьків і їхнім сином,з яким я дружила в дитинстві. Так вийшло,що ми почали зустрічатися.-почала ще більше плакати я.-Наші батьки поїхали в Чехію на тиждень і Марк поки що живе зі мною. Я попередила,що буду пізно.
-Марк Дюпрі? -перебив мене хлопець.
-Ти його знаєш?
-Потім розповім,що сталося дальше?
-Я прийшла додому,а в нього там якась дівчина.-тоді я повернулася до Алекса.-А ти звідки його знаєш? І здається він тебе знає.
-Таак. Ми колись дружили.
-А що сталося потім?-Алекс дійсно щось не договорював.
-Як би це по м'якше сказати... Він бабнік. В нього кожен тиждень була нова дівчина,яку він використовував тільки для однієї ночі.-я опустила очі і сльози ще сильніше почали котитися по щоці.
-Це означає,що він мене використав?-хлопець кивнув головою.-Але ж він казав,що кохає мене.-я почала плакати ще більше і хлопець обійняв мене.
-Все,не плач,він не вартий твоїх сліз.-він ще сильніше обійняв мене.-Ходімо до мене.
-Але ж..
-Тсс,нічого не кажи. Зараз ми йдемо до мене.-він приклав свій палець до моїх губ,але коли я кивнула головою в знак згоди він легенько обійняв мене і ми пішли.
Приблизно через 10 хвилин ми підійшли до великих воріт,які Алекс відкрив через телефон.
-Заходи.-він пропустив мене і я зайшла на велике подвір'я,де були дерева і грубі кущі троянд. Недалеко від дому був великий басейн і біля нього столик з кріслами.
-Ти тут з батьками живеш?-запитала я,роздивляючись навкруги.
-Ну як сказати...Батьки тут рідко бувають. У них бізнес в Канаді.-відповів він,відкриваючи двері. Я зайшла і побачила щось неймовірне. Все було в білих тонах,неначе хтось особисто підбирав кожну деталь.
-Тут так гарно.-сказала я з захватом.
-Мені тут також дуже подобається,особливо сад,який знаходиться за будинком. Мама дуже любить троянди і тому тут так багато їх. Хоча зараз зима,я завжди згадую,як мама доглядала за квітами і кожного ранку у нас вдома пахло просто чудово.-з захватом говорив Алекс.
-Тобі напевне дорогий цей будинок.
-Так,дуже.-він зробив не велику паузу.-Я голодний. Ходімо щось приготуємо.-на що я просто кивнула головою і ми пішли в кухню.
Як не дивно,але кухня теж дуже гарна. Все було в коричневому кольорі,а посередині великий стіл. Алекс відкрив холодильник і дістав овочі для салату і яйця.
-У мене тільки це.-сказав хлопець. Я лише усміхнулась і дістала ножик з коробочки.
-Зараз щоб придумаємо.
Я попросила Алекса нарізати овочі на салат,а сама взялася робити омлет. Поки він все порізав,я пожарила омлет з сиром і помідорами. Закінчивши все готувати я виклала на тарілку омлети і понесла на стіл,де вже стояв салат.
-Давно я ось так не вечеряв.-сказав хлопець.-Мені завжди самому сумно і я зазвичай вечеряв в ресторанах з друзями.
Ми повечеряли і я напросилася помити посуду. Поки все зробила,Алекс приніс мені піжаму.
-Звідки в тебе це?-з насмішкою запитала я.
-Це мами. Вона тут багато речей залишила. Завтра ще щось собі до шкоди вибереш.-зробив маленьку паузу хлопець.-Підеш спати у мою кімнату,а я буду в кімнаті батьків.
-Добре,а де твоя кімната?-він провів мене по всьому домі і я вже менш-більш знала,де що знаходиться.
Я зайшла в кімнату. Зразу ж мені інтер'єр дуже сподобався. В принципі весь дім був дуже красивий і все було ідеально. Кімната була темно-синього кольору. Стояло велике ліжко,стіл і м'яке крісло. А також були двері в ванну і гардеробну.