Ось воно,кохання

7 years later|7 років по тому

Було важко. Але я змогла! Я 7 років не бачила рідних,7 років я була далеко від своїх друзів,7 років я прожила в чужій для мене країні,получила хорошу освіту і забула про все погане. Тепер я повертаюсь у свій куточок землі. Але тепер повертається нова Лілі Джонс!
На початку було дуже важко,але з часом звиклося. Я закінчила 11 клас і поступила в університет. Тепер я професіональний фотограф. І зараз я лечу в Німеччину,щоб почати свою кар'єру. Міа приїжджала до мене на літні канікули,тому ми з нею підтримували зв'язок. Алекс також деякий час дзвонив,але коли знайшов собі дівчину від нього більше нічого не було чути. Ну а Марк поїхав також за границю вчитися,батьки занадто багато мені про нього розповідали. І Міа також багато чого розповідала. Коли в 11 клас до нас прийшла нова учениці-Сара,вони зразу ж почали зустрічатися. Тепер вони разом за кордоном. Але батьки напевне про це не знають нічого.
-До уваги пасажирів! Прищіпніть ремені безпеки. Триватиме посадка!-через гучну музику в своїх наушниках почула я.
Коли я забрала багаж я побачила тата,який очима шукав мене. Я підійшла ближче і вистрибнула на нього.
-Лілі.-радісно крикнув тато і обійняв мене що є сили.
-Тату,ти мене задусиш.-сміялася я.-А де мама?
-Мама чекає тебе вдома. Вона приготувала все,що ти любиш. Ходімо.-тато взяв мої валізи і ми вийшли з аеропорту,де нас чекала машина. Водій поставив речі в багажник і ми з батьком сіли на заднє сидіння.
-Ну,розповідай. Як тобі у Канаді? Ніхто тебе не ображав?
-Тату,я все розповім вдома,щоб два рази не повторювати.-розсміялася я і тато мене обійняв.
Ми вже приїхали додому і тільки доторкнулася до дверей,їх відкрила мама з криками.
-Лілі,доню,красуне моя!-кричала мама і обіймала мене.-Я так сумувала за тобою. Як долетіла?
-Добре. Я теж дуже сумувала за вами.
-Ходімо за стіл.-тато заніс валізи і ми всі дружно сіли за великий стіл,як колись.
-Розповідай,доню. Я тобі в Канаді?
-Мам,там дуже гарно і тітка запрошувала вас в гості. Ти б бачила як там гарно вночі.-з  захопленням говорила я,наминаючи м'ясо.
-А в університеті як? У тебе багато друзів було?
-Так. Я з перших днів здружилася з Євою,і вона дуже б хотіла до нас приїхати,звісно якщо ви не проти.
-Хай приїжджає! Ну а хлопці? Хлопця собі знайшла?-продовжувала розпитувати мама.
-Ну маам, я поїхала в Канаду щоб вчитися,а не за хлопцями бігати. Та й в моїй групі було лише 11 хлопців,а дівчат 26. У інших групах було хлопців набагато більше.
-Але ж хтось подобався?
-Ні,мамо,я лише думала про навчання.
-Ну добре,що було цікавого ще? Я хочу все знати!-радісно,з інтересом говорила мама.
-В перший тиждень навчання було дуже жарко і хлопці вирішили охолодитися.-з усмішкою на обличчі розповідала я.-Вони прямо в аудиторії почали обливатися водою. Правда потім директор їх наказав і вони мили всі коридори. Ну і тоді ще від нас получили, тому що ми також були мокрі і наші речі теж.-мама з татом розсміялися.
-Ну я думаю тобі було добре там.-сказав тато.
-Так,мені було дуже добре і весело. Зараз в мене є плани на щот роботи.
-Хочеш працювати фотографом?-здивовано запитав батько.
-Так,мені подобається ця професія. А щось не так?
-Лілі,просто ми думали,що коли ти приїдеш,будеш працювати в моїй компанії і пізніше я тобі б її передав.
-Тату,я б могла працювати з тобою,але тільки як фотограф,я ж старалась вчитися,щоб получили вищу освіту.
-Ну я знав,що ти так скажеш. Тому в мене є запасний варіант.-усміхнувся тато.
-Який?-здивовано запитала я.
-Завтра прилітає в Німеччину....