Ось воно,кохання

Ми пізно заселилися в готель. Зранку сонячні промені просвічувалися через великі вікна,я відкрила очі і побачила ту саму людину з якою хочеться прокидатися кожного ранку. Дейв міцно спав,обіймаючи мене. Я обережно піднялася і пішла в душ,щоб освіжитися.
Коли я вже вийшла Дейв не спав. Але проблема була в тому що я вийшла в лівчику,тому що забула футболку. Дейв дивився на мене круглими очима і підійшов до мене.
-І що ти це таке робиш?-запитав він мене на вухо.
-Дейв, я просто футболку забула.-почала виправдовуватися я.
-А я просто зараз не втримаюся.-він взяв мене руки і поніс на ліжко. Навис над мною. Я довго ж не думаючи взяла подушку і вдарила його. Ми почали сміятися. І тут почався бій подушками. Ми голосно сміялися до того моменту поки хтось не подзвонив. Це був Дарек.
-Доброго ранку. До нашого номеру дочуваються ваші сміхи. І подумав що ви вже проснулись.-їхній номер був навпроти нашого.-Йдемо снідати.
-Добрий ранок. Ми зараз будемо.-все ще сміючись промовляв Дейв,а я в цей час вдягнулася в футболку і привела в порядок волосся.
-Йди помийся.-сказала я поправляючи йому волосся.
-Золотце,ми цілий готель побудили.-він поцілував мене в шию.
-Та не вже.-я поцілувала його в губи.-Йди в душ,я почекаю.
-Я пулею.-він ще раз мене ніжно поцілував і пішов в ванну.
Я знайшла свій телефон і перевіряла соц-мережі. Тоді побачила повідомлення від Дарії.
"Після того як ти звільнилася,Марк на всіх кричить і взагалі не в настрої."
Я вирішила проігнорити,але пізніше все ж таки  відписала: "Я не могла це терпіти."
Пізніше  вийшов Дейв і ми пішли на сніданок. Біля ліфта зустрілися з Лаупеттою і Дареком.
-Доброго ранку.-привіталася я.
-Що це таке в вас творилося?-сміючись запитала Лауретта.
-Аа...Ми подушками билися.-після чого всі розсміялися і зайшли в ліфт.
На сніданок було багато вибору, але я взяла лише каву і дисерт. (Не люблю багато їсти зранку)
Тоді ми пішли обдивитися територію. Всі були веселі і ми сміялися,бігали,веселились...

Коли за декілька хвилин в мене контрольна з алгебри, я дописувала частину😂