Ось воно,кохання

Я мовчки пішла з Алексом,але в голові були думки, що не правильно я зробила. Можливо він хотів об'яснити все.
-Що він хотів?-запитав Алекс,перебивши мої думки.
-Хотів сказати,що нічого не було і він мене не зраджував.
-Я б на твоєму місці не вірив йому.
-Чому?-здивовано запитала я.
-Тому що я знаю його дуже добре. Просто довірся мені.
Я лише кивнула головою. День пройшов дуже погано. Марк хотів поговорити зі мною,але Алекс постоянно мішав йому.
-Алекс,можна тебе на хвилинку?-запитала я у хлопця.
-Звісно. Щось сталося?
-Ні,я хотіла сказала що я не буду у тебе ночувати,поки не приїдуть мої батьки.
-Ти підеш до Мії?
-Ні,я буду в себе вдома.
-Але ж...-не встиг він договори як я його перебила.
-Все буде добре,ми спокійно поговоримо,а якщо буде до мене чіплятися я зможу захиститися.
-Впевнена?
-Так,завтра зустрінемось в школі.
Я швидким ходом пішла додому,де мене чекав не приємний сюрприз. Тільки-но зайшовши,я почула різкий запах алкоголю і гучну музику. Коли я пройшла в зал побачила багато п'яних дівчат і хлопців,які ледь-ледь трималися на ногах. Але Марка я там не побачила. Вирішила зайти в його кімнату. Я швидко побігла на 2 поверх і зайшла в його кімнату не задумуючись. Коли відкрила двері побачила на ліжку якусь дівчину в білизні,з якою він цілується.
-Лілі?-перелякано сказав Марк.
-Так це я. І я б хотіла тобі сказати,щоб через 20 хвилин цього всього тут не було! Якщо це все не припиниться,я дзвоню  до батьків. Вирішувати тобі.-тоді я  вийшла так швидко як зайшла. Пішла в свою кімнату і закрила її на ключ. Скинула з себе куртку і поставила її на крісло. Сама ж подивилась на годину і спокійно сіла робити уроки. Ці 20 хвилин пройшли дуже швидко . Але коли я спустилася в низ нікого вже не було,лише Марк ходив в одних штанах і прибирав все. Коли він мене побачив то швидко підбіг до мене і зловив за руку.
-Лілі,люба,вибач мене.
-20 хвилин вже пройшло,а тут досі безлад! Я б радила тобі все швидше поприбирати.
-Обіцяй,що після того ми поговоримо.
-Добре.
Я сіла на диван і спостерігала за ним. Тільки коли він дивився на мене,я відводила погляд в телефон. Так пройшло ще приблизно 15 хвилин,після чого він сів біля мене.
-Лілі,вибач мене,дурня.-сумним голосом говорив він.-Коли ти була на треніровці я замовив піцу,її привезла та дівчина і почала до мене чіплятися,але нічого не було!  А тільки що..Я трошки випив і..Лілі,будь ласка..Вибач!
-Я все вирішила! Закінчу цей навчальний рік і поїду в Канаду до тітки. Буду жити і навчатися там,поки мені не набридне.-серйозно говорила я.
-А якщо щось зміниться до кінця навчального року?-з надією в очах запитав мене Марк.
-Нічого не зміниться!-я встала з дивану і піднялася в свою кімнату. На очах були сльози... Зайшовши в свою кімнату,я закрила двері і лягла на ліжко. З очей котилися сльози. І я не могла не плакати. Я його кохала.