Ось воно,кохання

Я розклала одяг в шкаф,пішла в душ і тут почалася перша проблема. Дейв зайшов в ванну коли я була в душі. Я крикнула від страху і він вийшов. Це було дуже не зручно. Вийшовши з ванни я лягла на свою половину ліжка і пробувала заснути.
-Спиш?-через деякий час запитав Дейв.
-Ні,не можу заснути. А ти чому не спиш?
-Не знаю,не привично спати з дівчиною.
-Треба було жити в готелі.-сказала я,трішки злим голосом.
-Я ж не винен що нам дали одну кімнату.
-Ну так,на завтра є якісь плани?
-Не знаю,ми повинні притворятися парою...
-Буде не зручно.-перебила я хлопця і пробувала заснути.
Я довго ще не засинала, але все таки заснула і проснклася від стоку в двері.
Я побачила що Дейв спить і швидко забрала ті "барикади " що ми зробили з подушок і відкрила двері. Це була домогосподарка.
-Доброго ранку,вас на сніданок вже чекає пан Дарек і його дружина Лауретта.-спокійно говорила домогосподарка.
-Добре,ми зараз спустимся.-я зачинила двері і пішла будити Дейва. Це було легко,ми скоро вдягнулися і вийшли на сніданок.
-Доброго ранку,вибачте що прийшлося так довго чекати.-сказав Дейв.
-Доброго ранку,нічого. Які на сьогодні плани?-запитав Дарек.
-Не знаю...
-Пропоную погуляти по місту,а за вечерею все обсудимо.
-Хороша ідея.
Ми сіли і дуже ситно поїли,адже нас чекала прогулянка по місту,тай потрібно нам притворятися парою.
Ми вийшли з дому і зайшли в лімузін,який мав нас завести в центр міста.
-Як ви познайомилися?-несподівано запитала Лауретта. Ми лише з Дейвом переглянулись і він взяв мою руку.
-Моя сім'я  дуже добре спілкувалися з її батьком.-почав розповідь Дейв.-Коли я прелетів в Німеччину щоб працювати з її батьком,тоді ми і познайомилися.
-Таак,а ще деякий час він жив в нашому домі. Завжди старався привернути увагу,а я в свій час його ігнорила.-продовжила я. І всі засміялись.
-Коли плануєте весілля?-запитав Дарек.
-Ми заручилися і хотіли зразу ж одружитися,але подумали і вирішили що весілля буде на наступний рік.-викрутився Дейв. І нарешті ми приїхали.
Ми вийшли з нашого лімузіну і Дарек зразу ж позвонив і забронював столик в ресторані на 20:00.
Ми гуляли по місту,відвідували музеї і роздивлялися архітектуру. На щастя я взяла з собою фотоапарат і ми зробили багато фото. Ми з Лауретта знайшли спільну мову і здружилися. Вирішили в таємниці від хлопців піти в торговий центр і причепуритися для них.
-Дарек,-сказала Лауретта до свого чоловіка.-нам потрібно піти по справам,зустрінемось вже у ресторані.
-Що за таємниці?-запитав Дейв.
-До зустрічі.-Лауретта поцілувала Дарека в губи,а я Дейва в щічку і ми пішли так сказати створювати красу. 

Хочу вас запитати...Чи подобається вам як я розтягую сюжет,чи можливо потрібно вже закінчувати цю книгу?